Хто відповідатиме за тіньовий ринок землі?

На Черкащині, у Шевченківськім краї, є мальовниче село Квітки. Зустрілася там мені свого часу колишня вчителька, а тоді вже пенсіонерка, отже — робітниця свого городу, корівки та ще й колгоспної бурякової ланки Агафія Павлівна. Старші сусіди називали її по- простому — Гапкою, а молодші — Павлівною. І лише ми — приїжджі городяни — повністю... Добра, гречна і завжди усміхнена, ця трудівниця, яких у нас, щоправда, мільйони, на все життя запам’яталася своїми руками. Навіть чисто-пречисто вимиті вони завжди залишалися майже такого ж темного кольору, як земля-годувальниця, у якій жінка копирсалася з ранку до вечора без спочинку. Тож тепер, коли доводиться щось писати про проблеми села, перед очима не абстрактний селянин і селянка з колишньої ВДНГ. Пригадую: ось нахилилася вона над землею і, не розгинаючи спини, перебирає кожну грудочку, пестить кожний росточок. А коли настає нарешті хвилина перепочити, кладе руку на поперек...

Хто здатен скривдити таку людину? Знаходяться... Причому найчастіше ті, хто, ніби на «захист» їхніх інтересів, щоразу приходять до влади. І знімають ренту з неринкових законів. Саме через них, хто тим чи іншим чином зменшує доходи бюджету, в неї мізерна пенсія, якої не вистачає навіть на потрібні у її віці ліки, вона не має належної медичної допомоги, та й добратися до райцентру для неї нині проблема.

Тема землі не тільки назріла давно, а схоже, — перезріла. І в один (не прекрасний) день, коли вона буде оголошена товаром, виявиться, що продавати й нічого, оскільки вся земля давно розпродана. Так, немов у підтвердження, як повідомив у вівторок начальник Департаменту державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України Леонід Скалозуб, з початку року у сфері земельних відносин розкрито близько 470 злочинів.

І це, здебільшого, факти використання різних тіньових схем, спрямованих на те, щоб неправовими шляхами привласнити, не сплативши належне, саме ту землю, яку з року в рік по грудці перебирають українські селяни. А от самим селянам набути землю у власність, хоча Україна вже який рік здійснює земельну реформу, і досі надзвичайно важко. Щоб виправити ситуацію, було ухвалено Закон «Про захист конституційних прав громадян на землю». Він застосовується виключно до громадян України, які безплатно приватизують земельні ділянки. Однак фахівці, а здебільшого, й самі селяни без жодних жартів продовжують говорити про дорожнечу безоплатної приватизації.

Здавалося б, Верховна Рада, прийнявши названий закон, який обмежує плату за отримання державного сертифіката 85 гривнями, поставила крапку у цьому питанні. Але чиновник у нашій країні нездоланний. На початку минулого року Центр державного земельного кадастру вирішив, що дія цього захисного закону не поширюється на послуги за реєстраційну діяльність у системі кадастру.

Тим часом дискусія щодо підходів до облаштування земельного ринку, яка то розгорялася, то вщухала, зайшла у глухий кут. Як пише видання Проекту підтримки приватизації землі в Україні «Приватизація землі: закон, практика, проблеми», «...поки тривають суперечки навколо доцільної правової моделі ринку сільськогосподарських земель України, законодавець вирішив цей ринок просто «заморозити». Йдеться, як, мабуть, вже здогадався читач, про славнозвісний мораторій на продаж землі, який вже не перший рік діє в нашій країні з подачі лівих сил, а також тих, хто під них маскується.

Тож не має тепер моя Агаф’я Павлівна законної влади над своїм наділом, хоча вже, мабуть, несила їй ні його, ні корівоньку доглядати. А то, може б, продала й подалася в столицю до сина й онучок... Але не знає і ніколи не користуватиметься тіньовими схемами.

«Під час відпрацьовування майже 1,7 тисячі об’єктів співробітники підрозділів міліції виявили 470 злочинів економічної спрямованості, що пов’язані з незаконними операціями iз землею», — розповідає Скалозуб і додає, що 75% злочинів є службовими зловживаннями. Тобто на чиновника, який вважає, що нинішній правовий вакуум у земельному питанні дає йому слушну нагоду нажитися, «морозний» мораторій не діє, а навпаки, — змушує підходити до проблеми креативно. 128 представників органів влади і управління притягнуто до кримінальної відповідальності.

Правоохоронець не вдавався у розмові з журналістами в деталі тіньових схем, але доповів, що фахівцями МВД розкрито 17 видів і способів скоєння земельних злочинів. Та чи всі? Бо є ще й такі, до яких з правового боку не підкопатися. Скажімо, оренда землі з викупом (після завершення мораторію). Здається, така собі безневинна оборудка. Але фокус тут у тому, що вона дозволяє обійтися без послуг нотаріуса, який міг би поставити під сумнів її законність. Або, наприклад, можна довірити продаж (у майбутньому) земельної ділянки чи частки (паю) іншій особі. А ще існувала законна можливість укладати попередні договори на продаж землі (своєрідні ф’ючерси). Вона стала найпоширенішою спробою «зв’язування» селян — власників землі. Експерти, втім, вважають, що це не суперечить законодавству, оскільки такі договори засвідчувалися нотаріусами. Але така практика не сподобалася Верховній Раді минулого скликання, і вона наприкінці своєї каденції блискавично розглянула відповідний заборонний законопроект, квінтесенцією якого став рядок про те, що передача прав «на відчуження зазначених ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсною з моменту їх укладання». Експерти вказують, що цей закон суперечить Конституції, бо звужує права громадян. Окрім того, він є неконституційним ще й тому, що не може мати зворотної дії.

«Антиземельна» законотворчість може тривати і після відміни мораторію. Не випадково, відповідаючи на запитання «Дня» та інших журналістів, Скалозуб не висловив впевненості в тому, що після відміни мораторію на продаж землі та введення цього процесу в законодавче поле роботи для МВС поменшає. І дійсно, нині на розгляді парламенту перебуває ще один документ, який, на думку фахівців, також матиме руйнівний вплив на «розморожений» земельний ринок. Йдеться про ідею створити сільскі товариства з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення. Хороша, на перший погляд, ідея може призвести до протиріч між новоствореними товариствами та сільськими радами, а найголовніше — до монополізації ринку землі в межах сільрад, що створюватиме умови лише для «своїх». Крім того, міністерствам надається право призначати до них своїх представників-наглядачів... Тобто чиновники за допомогою цього і подібних законів хочуть зробити своє господарювання на селі вічним.

Чи не час вже, по-перше, відмінити згаданий мораторій, який став реальним гальмом і для розвитку ринкових відносин в країні, і для поліпшення життя наших селян, і, по-друге, поставити питання про відповідальність тих фракцій і груп у парламенті, які ініціювали і продовжують підтримувати мораторій? Більше того, не виключено, що ці ж сили увійдуть до коаліції й нового уряду й матимуть можливість і далі «морозити» реформи на селі. Замість того, щоб зробити землю товаром і за допомогою розумного законодавства убезпечити селян від спроб відділити їх від цього природного ресурсу.

КОММЕНТАРI

Борис ПАСХАВЕР, член-кореспондент Академії аграрних наук:

— На мою думку, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення слід у встановлений термін, з 1 січня наступного року, відмінити. Але дуже важливо, і така думка науки, до цього підготуватися, розробивши і ухваливши комплекс відповідних законодавчих і нормативних документів.

Євген ЛЕНГ, перший заступник голови правління ВАТ «Укрзернопром»:

— Мораторій загальмував ринкові процеси в Україні. Земля в усьому світі є товаром, і це сприяє розвитку сільського господарства. У нас же не можна отримати кредит під заставу землі, тому що вона не продається, і це в першу чергу позначається на сільгоспвиробниках, не дозволяє розвинути високопродуктивне крупнотоварне виробництво. В той же час я можу констатувати, що в країні немає консенсусу відносно цього питання, що змушувало всі політичні партії йти до новообраного парламенту з популістськими гаслами. Більше того, голосування за відміну мораторію в новому парламенті, на мою думку, може призвести до політичної смерті будь-якої партії. Тож я не маю оптимізму щодо розв’язання земельного питання у найближчий час. Але вважаю, що в цьому напрямі слід наполегливо працювати, роз’яснюючи людям, яких збитків завдає нашому народові така ситуація.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації:

— Продаж сільськогосподарської землі, незважаючи на заборонний мораторій, в Україні вже йде і до того ж дуже стрімкими темпами. До цих численних колізій призводять так звані дірки, які існують в нашому законодавстві. А там, де немає чіткого законодавства, завжди є можливість маніпулювати на користь тих, хто вміє це робити. Тож мораторій необхідно відміняти, але ще до того потрібно затвердити всю відповідну законодавчу і нормативну бази. Іншою причиною до того є також пряма шкода, яка завдається мораторієм сільському господарству. Йому сьогодні вкрай потрібні інвестиції, але вони не йдуть. Ось приклад. На півдні України потрібно розширювати поливне господарство. Та як вкладати у це кошти, якщо в такому разі орендарю відразу ж збільшать розмір плати, — адже відтепер в оренду здаються вже не богарні, а поливні землі. Кто ж захоче створювати собі проблеми за власні кошти? Або взяти виробництво соняшника. Орендатори сьогодні виснажують ними землю, сіючи на одному місці щороку. А були б вони власниками, то, звичайно, не робили б цього.

Щоправда, виходячи з нинішньої ліквідності та продуктивності українських земель, переходити до їхнього вільного продажу ще трохи зарано. Однак аналіз показує, що зволікати зі створенням земельного ринку далі не можна. Програш від цього буде значно більшим, ніж втрати від вимушеного поспіху. Час приймати рішення!