КЛIНЧ

Президент Віктор Ющенко заявив, що дострокові парламентські вибори відбудуться наступного року: «Немає сенсу проводити вибори в період свят наприкінці року. Ми робимо все, щоб адаптувати пакет антикризових заходів, щоб адаптувати бюджет на 2009 рік, включаючи позиції фінансування дострокових виборів», — зауважив зокрема глава держави. Разом із тим гарант української Конституції в інтерв’ю польському виданню «Rzeczpospolita» відкинув можливість відновлення роботи коаліції БЮТ і НУ-НС, додавши, що єдино можливий вихід із парламентської кризи — це позачергові вибори. Як відомо, нещодавно Віктор Андрійович наполягав: нова Рада й новий Кабмін повинні приступити до роботи вже першого січня 2009-го. Що підштовхнуло главу держави змінити тактику гри й продовжити «життя» Верховній Раді VI скликання, і яким у період цієї відстрочки буде парламентський розклад сил, — «День» поцікавився у директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика.

— На мій погляд, швидше за все, парламент, проіснує в безкоаліційному форматі щонайкращому випадку для Банкової — до середини січня, в найгіршому — до березня місяця. Тим часом, цей безкоаліційний формат несе в собі багато ризиків. Нині на проміжному фініші всі мають приблизно рівну кількість плюсів і мінусів, хоч за загальним заліком виграє Тимошенко. По-перше, вона показала, що від неї залежить порядок денний політичного процесу. По-друге, вона дала певні імпульси політичній еліті, яка вже розуміє, хто нині в домі господар і хто реально впливає на ситуацію. Тимошенко сьогодні грає на те, щоб уберегтися від якісного спаду власного рейтингу. Тобто, вона розуміє, що буде сезонний спад, який можна спробувати обійти і почати в результаті нове рейтингове сходження. Ці ідеї мають під собою певну логіку. Сьогодні аналітики в один голос зазначають, що апогей кризи припаде на середину лютого. Це буде пік безгрошів’я, відсутність перспектив, безробіття. Але незабаром після цього поступово відбуватиметься нормалізація соціально-економічної ситуації — не зростання, але й не спад, а «устаканення», я б так сказав. Це відбудеться в квітні —травні, коли люди зможуть виїжджати на сезонні роботи, відновлять свою роботу будівництва в контексті 2012 року, які зараз заблоковані тощо. У цій ситуації Тимошенко цілком зможе підвищувати свій рейтинг і вийти з кризи переможцем. Зрозуміло, що після цього сезонного зростання станеться спад і глобальніша криза — у вересні місяці. Але якщо її відставка не відбудеться в лютому, то вже навесні вона стане об’єктивним переможцем можливих дострокових виборів.

— Невже це не прораховують на Банковій?

— Президент розуміє, що зараз немає сенсу педалювати ідею проведення виборів, а краще дочекатися розпалу бюджетного процесу і в цей період давити на прем’єра, наполягаючи, в тому числі на тому, щоб у фінансовий кошторис-2009 була включена стаття про фінансування виборів.

— А хто, на ваш погляд, БЮТ чи НУ-НС підуть на юридично оформлений союз із регіоналами, адже очевидно, що з виборами або без них саме в руках «синьо-білих» сконцентрована так звана золота акція, необхідна для створення правлячої більшості? Як відомо, на тактичне співробітництво з регіоналами в різний час йшли і нашоукраїнці, і бютівці, а ось на укладання коаліційної угоди з соратниками пана Януковича через різні причини не пішли ні Президент, ні прем’єр.

— До виборів ні БЮТ, ні «Наша Україна» не підуть на оформлення союзу з регіоналами. Після виборів на такий крок може піти Блок Віктора Ющенка, розігруючи при цьому карту необхідності формувати так званий антикризовий уряд. Такі формати зустрічалися в європейській практиці. У цьому контексті можна пригадати уряд Уїнстона Черчилля, куди входили і лейбористи, і консерватори, широку коаліцію Шредера під час загальногерманського спаду, куди входили есдеки та християнські демократи. Тобто, платформа, що дозволяє об’єднати донецьких і блок Ющенка, існує. До речі, на мій погляд, програмною основою для такого об’єднання могла б стати програма, розроблена для Ахметова фондом «Ефективне управління».

Ця програма, наскільки мені відомо, сподобалася на Банковій.

— Якщо забігти наперед і уявити, що в Раді майбутнього скликання буде створений альянс Партії регіонів і блоку Ющенка. Як це відобразиться на ході і результаті президентської виборчої кампанії?

— Варто зазначити, що після виборів такий союз дійсно можливий, але можливий у тому випадку, якщо Янукович стане прем’єром, а це прем’єрство його фактично зіллє як кандидата в президенти. Потім завданням Банкової стане рух Ющенка далі. Щоправда, питання, в якому форматі: або шляхом обрання Президента в парламенті, або ситуативної підтримки з боку ПР кандидата в президенти Віктора Ющенка на виборах. Тут головне навіть не те, підтримає Ахметов Ющенка чи не підтримає, а те, як завалити Юлію Тимошенко і максимально ускладнити її прихід до влади.

— Віталію Олександровичу, адже не варто забувати, що позачергові вибори, згідно із законом, проходять у швидкоплинному форматі — упродовж 60 днів із моменту підписання Президентом відповідного указу. Невже цього часу вистачить для підняття рейтингів президентської політичної сили (зміна назви блоку — навряд чи достатні «ліки») до рівня, що дозволить «помаранчевим» у ВР нового скликання створити більшість з «синьо-білими»?

— Перше: на Банковій розраховують, що іменний блок Президента набере до десяти відсотків. Друге: президентська сторона розраховує на те, що їм вдасться провести у Верховну Раду Блок Черновецького в з’єднанні з «Єдиним Центром». Таким чином, за їхніми розрахунками, створиться можливість для коаліційного блокування блоку Ющенка, блоку Литвина, блоку Черновецького — ЄЦ плюс Партія регіонів. Однак до цього часу регіоналам належить провести ребрединг і зміну партійного керівництва. Вже нині простежується вихід із політичної тіні Ахметова і поява в нього прем’єрських амбіцій. Іншими словами, він готовий і хоче бути публічним політиком. Але знову-таки ці плани більше нагадують маніловщину — формування мети, яка апріорі недосяжна і, більше того, відсутність бажання що-небудь робити для досягнення цієї мети.

— Плюс до цього — сьогодні спостерігаються цікаві процеси, а точніше — внутрішньопартійне дербі в самій Партії регіонів.

— Так. До речі, вже відомо, що Табачник переходить у Компартію, крім того говорять про існування деякого «списку 37» тих, хто не проходить у новий парламент, в який входять представники досить впливових політичних груп у Партії регіонів (зокрема, група Фірташа — Бойка). Так що існує багато питань щодо того, яким, зрештою, буде формат ПР. Зараз у партії відбувається боротьба за владу й, очевидно, ніхто з впливових гравців у самій партії не має контрольного пакету.

— А щодо майбутнього формату БЮТ і «Нашої України»? Вже очевидно, що пропрем’єрська фракція поповниться представниками Самооборони, а пропрезидентську фракцію в її нинішньому складі її ж представники вже пропонують поховати без сліз і вінків.

— Щодо «Нашої України», то тут діагноз поставлений, і лікарі вже пішли — тіло везуть у морг. А ось яким буде формат прохідної частини списку блоку Ющенка — складно сказати, адже лава запасних у Президента не настільки велика. Тому, я вважаю, кадрова проблема для блоку Ющенка буде актуальною. Однак Президент так себе останнім часом поводить, що від нього відвертаються здорові сили. Як, поясніть, можна ліквідувати цілий Інститут проблем міжнародної безпеки в період політичної та економічної кризи!? На такий крок може зважитися або самурай, або самовбивця. На самурая наш Президент не схожий.

БЮТ. Спілкуючись з бютівцями, можу зазначити, що ситуація в партії складна. З одного боку, існує в БЮТі група людей, які вважають, що в Луценка є самостійний рейтинг і бажають провернути звичайну арифметичну задачку: приплюсувати один рейтинг до іншого. Однак, з іншого боку, всі розуміють, що Луценко сам по собі вже відіграний ресурс для Тимошенко й тому вона не зацікавлена в реінкарнації Луценка і його поверненні у велику політику. Швидше за все, їм запропонують від трьох до п’яти місць у прохідній частині списку. Це, звичайно, удар по позиціях Луценка, політична сила якого стане одним із сателітів БЮТ. Якщо він готовий до такого, значить він настільки залежить від своїх спонсорів, що готовий здійснити політичне самогубство, бо після приходу Тимошенко до влади луценки та іже з ними просто зникнуть з політичного небосхилу.