КОМУНАЛЬНА «IНДУЛЬГЕНЦIЯ»:

Нещодавно Верховна Рада України у першому читанні ухвалила закон про реструктуризацію боргів населення по комунальних платежах. Як відмітив «Дню» народний депутат України Павло Кузнєцов (фракція КПУ) , закон цей необхідний, бо ці борги по квартплаті і комунальних платежах висять над суспільством як дамоклiв меч. Вирішивши ж проблему із заборгованістю населення, говорить він, і звільнивши поле для поточних платежів, ми підемо вперед. За словами депутата, згідно із законом, борги прощаються тільки тим громадянам, які отримували зарплату нижче прожиткового мінімуму, затвердженого Верховною Радою.

Разом iз тим, як заявила «Дню» завідуюча відділом досліджень людського розвитку Ради по вивченню продуктивних сил НАНУ Елла Лібанова, нижче за цю суму у нас отримує більше ніж половинa населення. Враховуючи ж той факт, що досить велика частина заможних людей приховує свої реальні прибутки, існують побоювання, що закон допоможе їм позбутися «дрібних прикрощів» по виплаті комунальних платежів. «Завжди чесно платили і платять за житлово-комунальні послуги пенсіонери, інші соціально незахищені категорії, — говорив в інтерв’ю «Дню» (№117) мер Луцька Антон Кривицький. — Це означає, що пенсіонер не купив хліба, ліків, а віддав гроші за воду і тепло. А той, хто їздить на дорогому авто, живе в розкiшному особняку — і роками плював на борги перед державою, — тепер буде над ними насміхатися». Адже, як відзначив «Дню» народний депутат України Леонід Кравчук , «жеки у нас працюють погано в тому значенні, що вони не знають реального стану речей з прибутками громадян».

Одним з основних аргументів прихильників закону, які, очевидно, крім усього іншого, вже думають про передвиборну агітацію, є те, що в умовах незадовільного обслуговування жеками комунального господарства і невиплат заробітної плати списати заборгованість по квартплаті було б найбільш вірним варіантом — щоб, за словами П. Кузнєцова, «вийти на нульовий рівень і дати житлово-комунальному господарству нормально розвиватися. За словами депутата, хоч уряд і продовжує стверджувати, що споживання населенням газу, тепла, води є збитковим, це викликає сумніви, адже, згідно з заявами того ж Кабміну, на побутові потреби нашого населення йде газ з українських свердловин, собівартість якого становить 10 у.о. за тисячу кубометрів і його вистачає для того, щоб покрити всі потреби населення. З населення ж, стверджує Кузнєцов, стягується еквівалент 48 у. о. за тисячу кубометрів, тобто в 4,8 разу більше, ніж вартість видобутку українського газу.

Крім того, прихильники законопроекту заявляють, що існують комунальні послуги, плата за які стягується, однак вони ніколи не надавалися населенню: поточний або капітальний ремонт у квартирі, ремонт фасадів, прибирання поверхів і прилеглої до будинку території. Капітальні ремонти будинків, як правило, роблять тільки тоді, коли будівлі вже повністю непридатні до експлуатації; за словами П. Кузнєцова, якщо все це скласти, то виходить, що не населення заборгувало державі, а держава заборгувала населенню. Крім того, заявив він, треба враховувати дію конституційної статті про те, що громадяни України мають право на нормальну заробітну плату, з якої і мають сплачувати комунальні послуги. «Заробітна плата ж в Україні не виплачується регулярно і заборгованість по ній становить 4,7 млрд. грн. Водночас заборгованість населення по квартплаті становить 6,5 млрд. Таким чином, можна аргументувати прийняття закону», — сказав П. Кузнєцов.

Тим часом серед експертів і аналітиків існують різні погляди стосовно списання заборгованості. Вже згаданий нами мер Луцька називає списання боргів «яскравим прикладом соціальної несправедливості». «Таким чином держава стає на бік злодія, який украв певну суму грошей. А як тоді повинна почуватися людина, яка сумлінно платила весь час, повіривши місцевій владі в те, що не платити не можна?», — далеко не риторично запитує Антон Кривицький.

На думку Е. Лібанової, прощати борги, а особливо по квартплаті, ніколи не можна, тому що це розбещує населення. Логіка ж цього закону їй бачиться тільки одна: «Якщо це стосується людей похилого віку, які не заробляють і не можуть підробити, то це ще хоч якось виправдано. Якщо реструктуризація буде проходити по втрачених вкладах населення, то це також виправдано. І з цим я також можу погодитися. Однак, якщо борги просто прощаються, це просто неприйнятно».

Тим часом те, що закон було прийнято лише у першому читанні, дозволяє сподіватися, що в ході його доробки буде прийнято істотні поправки. Так, Леонід Кравчук сказав кореспондентовi «Дня», що фракція СДПУ(о) запропонувала повернути втрачені вклади населення через виплату боргів за комунальні платежі, що, на думку екс-президента, знизить тиск боргів по комунальних платежах на населення.

Будь-яке ж прощення боргів, на думку Е. Лібанової, має бути чимось добре обгрунтовано і воно має бути зрозуміло іншій частині суспільства. «Я, наприклад, погано розумію, чому інші люди повинні продовжувати платити», — провадила вона. Ті ж, кому списали борг, будуть i далi жити в очікуванні чергової реструктуризації, ті ж, хто платив, відчувши себе обдуреними, вирішать дочекатися чергового закону. До того ж, продовжила вона, наша проблема в тому, що «ми намагаємося допомагати всім розчепіреною рукою. В той час, коли треба вибрати групи дійсно потребуючих допомоги людей, які не можуть самі заробляти. А що стосується інших, треба намагатися потихеньку піднiмати рівень життя населення, тобто стимулювати трудову активність населення, щоб воно не чекало на допомогу, а поступово вчилося робити все самостійно».