Квота — не догма
Колізії, пов’язані з формуванням структур нової влади, які особливо проявилися при формуванні нового уряду, за законами політичної логіки перемістились у регіони. Крім інших обставин, каталізатором суперечок став також направлений у регіони спільний лист, підписаний чинним Президентом Віктором Ющенком, прем’єром Юлією Тимошенко та лідером Соцпартії Олександром Морозом, стосовно необхідності створення на місцях політичних рад за участю керівників осередків партій, що увійшли до коаліції «Сила народу», плюс СПУ — для консультацій при проведенні кадрових призначень. Причому призначення рекомендується проводити із урахуванням у виконавчій вертикалі в областях і районах заявленого раніше квотного принципу.
Житомирщина не стала винятком. Днями місцеві лідери партій, що входять до блоку Юлії Тимошенко, направили новому голові облдержадміністрації Павлу Жебрівському заяву з пропозицією негайно скликати політраду, яка б мала щонайменше консультативні функції при визначенні кандидатур на ті чи інші посади. У низці районів, зокрема Ружинському й Ємільчинському, пройшли масові мітинги, на яких висловлювались протести проти деяких претендентів на керівні ролі. У відповідь губернатор скликав прес-конференцію, де оголосив про свої підходи до кадрової політики. Серед них на перше місце він поставив принцип трьох «П» (порядність, патріотизм, професіоналізм), визначений як наріжний В. Ющенком. Водночас П. Жебрівський заявив, що, з огляду на свою персональну відповідальність за стан справ у області, наполягатиме на праві самому визначати, кого представити на ті чи інші посади в підпорядкованій йому владній вертикалі. Подібна логіка, безперечно, має під собою підгрунтя й відображає загальну проблему управління. З теоретичних викладок спеціалістів з персонал-технологій і з повсякденної практики функціонування будь-якої сфери з усією очевидністю витікає, що керівник повинен мати певні якості. Насамперед до них належить схильність до лідерства, здатність до високої самоорганізації та вольового впливу на підлеглих і партнерів. Таких людей, визнаємо прямо, в місцевих партійних осередках «оранжевої» коаліції та навколо них небагато. Але вони є, і цей потенціал вартий уваги. Є в їхньому арсеналі також значний актив людей, здатних вести кваліфіковану аналітичну роботу. Досвід демократичних змагань початку 90-х років минулого століття показав, що корупцію в структурах місцевої влади вдавалося звести до мінімуму, тільки коли до них приходили чесні активісти виборчих баталій. Після їхнього витіснення з влади і повернення старих професіоналів-спеців вона знову розквітала махровим цвітом...
Схоже також, що вже зараз окреслюється ще й така проблема: наскільки місцеві керівники збираються дослухатися рекомендацій вищих посадових осіб держави щодо встановлення партнерських стосунків із партіями? Адже ці питання, як і питання квот на посади, в тому чи іншому вигляді чільниками останніх все одно будуть порушуватися. Голова обласної організації ВО «Батьківщина» Олег Антипов сказав «Дню», що буде добиватися, навіть через прем’єра, врахування їхніх пропозицій. Голова обласної організації Української республіканської партії «Собор» В’ячеслав Дєхтієвський впевнений, що ігнорування позиції партій і громадських організацій в кадровій політиці несе загрозу повернення до антидемократичних засад у функціонуванні влади. Мають претензії й керівники деяких інших партій виборчої коаліції чинного Президента. Однак на запитання «Дня» щодо ставлення до поширення квотного принципу на рівень області П.Жебрівський відповів: він проти того, щоб хтось із партійців використовував квоти заради того, щоб просто мати своїх людей на посадах, і надаватиме перевагу сильнішим, на його погляд, кандидатурам. За його словами, ділові якості багатьох з тих, хто пропонувався партіями, не відповідали необхідним вимогам. Задля справедливості слід відзначити, що окремі особи, рекомендовані тими чи іншими партосередками, зокрема відомий на Житомирщині фермер Валерій Колосівський як претендент на посаду голови Житомирської райдержадміністрації, хоча й не без рекомендацій «зверху», але знайшли місце в оприлюдненому «списку Жебрівського». Однак губернатор цілком слушно, думається, зауважив: судити про чесноти нових керівників будуть по їхніх справах. Як люди, так і він сам.