Надзавдання IT-гуру Клінтон

Старший радник держсекретаря США Гілларі Клінтон із інноваційної політики Алек Росс не потребує, щоб його відрекомендували. Його знають у всьому світі як IT-гуру глави зовнішньополітичного відомства США. Свою кар’єру Росс починав як учитель середніх класів за програмою «Навчання для Америки» у бідному районі міста Балтимора. У 2000 році він разом із трьома товаришами заснував некомерційну організацію One Economy («Одна економіка»), що спочатку містилася у підвальному приміщенні, і перетворив її зі скромної ініціативи на найбільшу в світі організацію, яка займається проблемою подолання «цифрового поділу» (розриву у доступі до інформаційних технологій в різних країнах) із програмами на чотирьох континентах. Перед тим як стати радником пані Клінтон, він працював для президента Обами як організатор скликання Американського комітету з технологій, медіа- і телекомунікацій і був у команді Обами — Байдена з підготовки до приймання владних повноважень. Торік Росса було названо Людиною року у сфері технологій на Близькому Сході та у Північній Африці. Видання Huffington Post включило його до першої десятки осіб у США, які змінюють правила політичної гри, тимчасом інше видання, Politico, — до списку 50 найпомітніших політичних постатей Америки, за якими слід спостерігати у 2010 році. Його вважають одним із 40 лідерів міжнародного розвитку віком до 40 років.

Разом із тим у спілкуванні з аудиторією він є дуже відвертим і ненав’язливим. Автору вдалося спостерігати за його виступом на «Форумі посла США», де він прочитав промову на тему: «Дипломатична майстерність у ХХІ столітті: яким чином Інтернет змінює міжнародні відносини», а також бути присутнім на спілкуванні з блогерами.

На початку своїх виступів Росс одразу зазначає, що — як у більшості американців — у ньому тече різна кров, зокрема є і частка київської крові: його прадід на прізвище Рожанський жив у Києві. Росс, який постійно користується Twitter і Facebook, зізнається, що комфортно почувається і серед блогерів, маючи можливість покласти краватку у кишеню піджака.

Він відверто пояснив, чому йому запропонували нинішню посаду в Держдепартаменті. За його словами, пані Клінтон — як один із найвидатніших держсекретарів США — розуміє, що Інтернет створює розрив у позитивному і негативному плані, тому вона попросила його мінімізувати негативні наслідки цього розриву.

«Я працюю над тим, щоб Інтернет був відкритим у всьому світі. Я прибув до України, аби дізнатися, наскільки є відкритим Інтернет і які є загрози», — наголосив Росс. Як відомо, «Вільний Інтернет» є однією із найважливіших зовнішньополітичних ініціатив Гілларі Клінтон. Тим і пояснюється маршрут старшого радника держсекретаря з інноваційної політики. До України Росс побував в Естонії. За його словами, уряд цієї країни не намагається регулювати Інтернет. Більше того, додав він, в Естонії через Інтернет здійснюється 99% банківських операцій, оплата 82% податків і 27% голосування на виборах. На думку Росса, використання Інтернету і більша транспарентність сприятимуть подоланню корупції.

«Відкритий Інтернет і дедалі менша кількість таємних угод, це як сонячний промінь — найкращий дезінфектор корупції», — наголосив він. На думку IT-гуру, уряди мають зменшувати поріг дефолту інформації. Замість того, щоб говорити: «Цю інформацію треба закрити!» — діяти навпаки. Саме цей принцип важливий — чи ви починаєте закривати інформацію чи відкривати.

Росс вважає, що в минулому залишається протистояння між «правими» і «лівими», і наступні 40 років характеризуватимуться протистоянням між відкритими і закритими суспільствами. А також за цей період відбудеться геополітичний зсув у перерозподілі влади: від великих інститутів — до дрібних, аж до окремих індивідуумів. Іншими словами, влада держави буде зменшуватися на користь менших груп населення. Росс нагадав сказані на початку жовтня слова президента США Барака Обами, що найміцніший фундамент людського прогресу ґрунтується на відкритій економіці, відкритих суспільствах і відкритих урядах.

Алек Росс також звернув увагу на те, що зараз понад 40% ВВП у США виробляють компанії, яких не існувало до 1980 року. Якщо Україна хоче стати лідером у глобальній економіці, то потрібно, як вважає Росс, щоб «із 250 студентів, з якими я зустрічався в КПІ, якомога більше стали підприємцями, знайшли джерела збагачення для себе. А задля цього зі свого боку держава мусить створити якомога більш сприятливі умови для заснування компаній, доступу до капіталу і ринків».

Говорячи про відносини між владою і соціальними мережами, Алек Росс наголосив, що соцмедіа для влади — це не інструмент пропаганди, а можливість почути своє суспільство. І він навів приклад, коли для Клінтон влаштували прес-конференцію через єгипетську соціальну мережу, де держсекретарю довелося давати відповіді на вельми складні і непідготовлені наперед запитання місцевих блогерів. З іншого боку, зазначив IT-гуру, соціальні медіа допомогли поширити невдоволення владою в Північній Африці, скинути Бен-Алі в Тунісі і Мубарака в Єгипті. «Але набагато складнішим є завдання: створити через Інтернет порядок для будівництва нового», — додав він.

Загалом у Росса залишилися дуже позитивні враження щодо візиту до України, який він у своєму повідомленні на Twitter назвав «надзвичайно позитивним і дуже продуктивним». Слід зазначити, що графік перебування Росса в Києві був досить заповненим. За півтора дня він прочитав лекції студентам, виступив на «Форумі посла США», зустрівся із провідними бізнесменами і депутатами, які використовують соціальні медіа, із блогерами, а також провів зустріч із заступником глави Адміністрації Президента України Ганною Герман. Однак, він, усе-таки, знайшов декілька хвилин, щоб дати інтерв’ю «Дню»:

— Пане Росс, судячи з вашого послужного списку, ви могли б успішно робити кар’єру у приватному секторі. Що вас спонукало обрати кар’єру в державному департаменті?

— Тому що я вірю в державну службу. Я не думаю, що є щось важливіше за служіння своєму народові. Звісно, я міг би заробити багато грошей у бізнесі, але це не означає, що я у кращий спосіб реалізував би свій потенціал. Принаймні у цій частині моєї кар’єри я маю можливість робити те, що я роблю зараз. Я слухаю блогерів, щоб дізнатися, що їм потрібно, аби створити кращим світ. Я вважаю, що світ можна створити кращим, якщо бізнес думатиме про те, що є правильним для мене. За умови, звісно, якщо те, що є правильним для мене, матиме найбільш позитивний вплив на суспільство. І в даний момент для мене це — перебування в уряді та робота на Гілларі Клінтон та Барака Обаму.

— А як ви спілкуєтесь з пані Клінтон?

— Більшість нашого спілкування відбувається у Вашингтоні. Вона — дуже відкритий комунікатор і є дуже доступною.

— А чи спілкуєтеся ви з нею через Facebook чи Twitter?

— Насправді, насправді... (завагався) я не можу сказати, через які саме засоби комунікації я з нею спілкуюсь.

— А яке ваше враження про зустрічі в Україні? Під час зустрічі з блогерами ви сказали, що у вас відбулася добра розмова з Петром Порошенком.

— Я не хочу розповідати про деталі дискусій з моїми співрозмовниками, з якими я зустрічався в Києві. Я можу сказати, що перебуваючи тут, я зустрічався з бізнесменами, представниками уряду, блогерами, журналістами та власниками мас-медіа. Ідея полягає в тому, щоб вислухати всі ці громади і повчитися в них. Це не лише розмова з представниками уряду, великого бізнесу, журналістами, блогерами, власниками ЗМІ, але й спілкування всіх п’яти громад.

— Наскільки мені відомо, ви зустрічалися із заступником глави Адміністрації Президента Ганною Герман. Чи побачили ви розуміння в необхідності збереження відкритого суспільства, відкритого Інтернету заради процвітання України?

— Я можу сказати: від того, що я почув, мені здається, Інтернет є відкритим в Україні. І я дуже сподіваюся, що так буде і в майбутньому.

— У російських ЗМІ багато пишуть про те, що в Росії не дуже привітно очікують на ваш візит. Багато говориться про те, що США намагаються зберегти за собою інформаційні та технологічні переваги, аби впливати на світ. Що ви скажете на це?

— Я з нетерпінням очікую свого візиту до Москви. А подібні коментарі я сам читав. Проте я з нетерпінням чекаю на цей візит і на розмову з росіянами. Там я буду безпосередньо спілкуватися з ними і слухати їх.

— І тоді ви підготуєте рекомендації Гілларі Клінтон?

— Так, я буду доповідати їй і поділюся своїми враженнями про Естонію, Україну та Росію.