«Обов’язкову програму» виконали!
Україна — Литва — 1:0
Для тих, хто слідкує за виступами національної збірної України з першого дня її існування, словосполучення «Україна — Литва» завжди буде історичним. Бо саме гра між цими командами восени 1994 року стала першим офіційним виступом національної збірної незалежної України у міжнародних змаганнях. Ту гру українці несподівано програли, поклавши початок довгому шляху переосмислення усіма нами футбольних цінностей. Тоді ми ще перебували під враженням потужної гри збірної СРСР, більшість гравців якої були українцями. Сподівання на те, що в незалежній Україні буде такий самий рівень футболу, як і в СРСР, а може, ще вищий, існували впродовж тих років, коли українці були відсторонені російськими, і не тільки російськими, футбольними бюрократами від міжнародних змагань. Гра проти Литви в Києві, яка закінчилася з рахунком 0:2 не на нашу користь, стала холодним душем на гарячі голови. Нам вказали на наше місце. І щоб повернутися на колишній, або близький до колишнього рівень, знадобилося понад десять років.
Об’єктивно нинішня національна збірна України навряд чи сильніша за команду, наприклад, 1997 року. Але результати сьогодні інші. І тоді ми не були сильнішими за Францію, Німеччину, Італію чи Іспанію. Але збірна десятилітньої давнини примудрялася втрачати очки в іграх із заздалегідь слабшими суперниками, що ставило команду поруч не з лідерами, а з середнячками. Що і зумовило п’ять невдалих для нас відбірних турнірів у період з 1994 по 2004 рік.
Нинішня відбірна група європейської першості, в якій грають українці, вважається найсильнішою. Проти України грають двоє фіналістів останнього Кубка світу! Саме їм, італійцям і французам, всі заздалегідь пророкували два перші місця, що дають право виступити наступного року у фінальному турнірі Євро-2012. П’яти іншим учасникам відбору, в тому числі Україні та Литві, відводили роль статистів. Литва врешті таким статистом виявилась. Україна — ні!
За дванадцять років після історичної для нас гри в Києві команди України і Литви знову зійшлися у європейському відборі вже у новій якості. Все стало на свої місця. Україна повернулася до числа континентальних лідерів, а Литва залишилася міцним середнячком, здатним за певних умов попсувати нерви фаворитам. Матч в Одесі мав підтвердити новий статус команд. Особливо важливим це було для збірної України, якій, аби не втратити шанс на путівку до єврофіналу, слід обігрувати всіх суперників по групі, окрім Франції та Італії. Вирішальні ігри з двома останніми пройдуть уже на фоні набраних очок, а за цими очками Україна тепер — на першому місці у групі!
Зайве говорити, що матч національної збірної став для Одеси великою подією. Квитки на стадіон були продані заздалегідь, а в день матчу увесь центр міста жив у режимі надзвичайного стану. Вузенькі вулиці старого центру Одеси були перекриті, транспорт стояв у заторах. Всі із розумінням хитали головами: «Футбол!». Цікаво, що було б у Одесі, якби на ігри місцевого «Чорноморця» регулярно збирався повний стадіон? Невже перекривали б місто кожного разу?
Перед заповненими трибунами стадіону у приморському парку на футбольне поле вийшов найкращий на сьогодні склад національної команди України на чолі із капітаном команди Шевченком. Судячи з усього, тренер збірної Блохін остаточно визначився із тими, кого він вважає основними гравцями команди. Окрім Шевченка, це Воронін у центрі нападу, Калиниченко зліва і Гусєв справа. Пару центральних півзахисників склали Тимощук і Михалик, у центрі захисту були Русол та Кучер, а на флангах оборони місця зайняли Несмачний та Єзерський. Разом із Шовковським ці гравці мали забезпечити виконання «обов’язкової програми», тобто взяття трьох переможних очок у грі проти Литви.
Навряд чи команда Блохіна показала цього вечора видатну гру. У грі українців було вдосталь помилок і неточностей. Та й суперник в особі литовців виглядав дуже достойно. Але відчувалося, що на полі у жовто-синій формі грає саме команда, а не просто зібрані на кілька днів футболісти. Саме командна гра і забезпечила українцям перевагу, яку в другому таймі втілив у забитий м’яч Гусєв. Могли забити й інші. Той же Шевченко вийшов після точної перадечі сам на сам з воротарем гостей, але не влучив. Були моменти у Калиниченка, в Єзерського, у Воробея, який вийшов на заміну...
Рахунок на табло залишився незмінним. Ніхто не бідкався з того приводу, що наші забили лише один гол. Головне — українці набрали у пяти перших матчах відбору дванадцять очок, здобувши чотири перемоги і лише один раз програвши італійцям на їхньому полі. Таким чином, наша збірна зібрала максимальний «урожай» очок в іграх проти команд- нефаворитів. В той же час італійці «спіткнулися» на тій же Литві, зігравши вдома внічию, а французи програли Шотландії на виїзді. І якщо нашій команді не вдасться перемогти дві кращі команди минулого Кубка світу, очки, набрані під час «обов’язкової програми», зможуть допомогти збірній України посісти одне із перших двох місць.
Наступну гру наша національна команда проведе 2 червня у Парижі проти команди Франції. Це вже буде нe «обов’язкова», а «довільна» програма. Конче перемагати потрібно буде французам, а наші зіграють, як зможуть. Гадаю, що ніхто не буде проти, якщо в іграх України і Франції повториться історія десятирічної давнини, коли у відборі до Євро-2000, команди двічі зграли між собою внічию 0:0 і посіли два першi місця у групі.
Євро-2008. Відбірний турнір.
Україна — Литва — 1:0
Грузія — Фарерські острови — 3:1
Італія — Шотландія — 2:0
1. Україна 5 4 0 1 8: 4 12
2. Шотландія 6 4 0 2 11: 6 12
3. Франція 5 4 0 1 12: 2 12
4. Італія 5 3 1 1 9: 5 10
5. Грузія 6 2 0 4 13:12 6
6. Литва 5 1 1 3 3: 5 4
7. Фарерські острови 6 0 0 6 1:23 0
