Очікування гіршого

Сприйняття нового уряду громадською думкою залежить від самого уряду, його кроків по відношенню до платників (і неплатників) податків. Поки що більшість українців не знає, чого очікувати від уряду Віктора Януковича, а також, як оцінювати зміну уряду в Україні. Про це свідчать дані загальноукраїнського представницького опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з компанією «Тейлор Нельсон Софрез Україна» з 27 листопада по 5 грудня (опитано 1200 осіб). 54% опитаних не змогли відповісти на запитання: «Чи зможе уряд під керівництвом Януковича суттєво покращити економічну ситуацію в країні?». Ще важчим для респондентів видався прогноз щодо того, чи буде щойно створений уряд сприяти просуненню України європейським, демократичним шляхом розвитку чи приведе до авторитарного, недемократичного режиму — 67% не змогли дати конкретну відповідь на це запитання. Отже, не дивлячись на критику опонентів щодо біографії і стилю керівництва нового прем’єра, більшість українців, схоже, ще не виробила власного ставлення до нового уряду.

Оцінюючи діяльність минулого уряду під керівництвом Анатолія Кінаха, лише 9% опитаних зазначило, що уряд працював ефективно. 46% респондентів при цьому зазначило, що в роботі колишнього Кабміну були як позитивні моменти, так і недоліки. На думку наукового керівника Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, «при тому негативізмі, який панує в громадській думці щодо органів центральної влади», це «досить толерантна оцінка діяльності уряду Кінаха». Щоправда, запитання про конкретні кроки цього органу виконавчої влади виявило більше невдоволених його роботою: 26% заявили, що за рік діяльності уряду пересічне населення стало жити гірше, 20% зазначило, що в окремих регіонах виросло безробіття, 19% вважають, що за цей час Україна «впала» в очах світового співтовариства. Однак, думається, що на останнє запитання респонденти давали відповіді, виходячи з власних суб’єктивних переживань і того ж негативізму, про який говорить І.Бекешкіна і який давно вже реєструють соціологи. А констатація погіршення ситуації респондентами в опитуваннях громадської думки стала вже традицією. До прикладу, в серпневому опитуванні, проведеному тим же Фондом «Демократичні ініціативи», респондентам пропонувалось оцінити, погіршилась чи покращилась ситуація за час діяльності Верховної Ради минулого скликання (тобто за чотири роки). 38% зазначило, що ситуація погіршилася, 42% — що не змінилася, і лише 14% — що покращилася. Тенденцію «очікування гіршого» можна спостерігати в усіх подібних опитуваннях, принаймні за останні 5 років.