Осінній торг

Однак, як стає зрозуміло в останні дні, навіть тріо може не відбутися. Причому тріщина визріває не де-небудь, а у «тілі» найбільш рейтингового претендента на владу з табору незадоволених — «Нашої України». Згідно з повідомленням агентства Інтерфакс, лідер Українського Народного Руху, що входить до об’єднання, Юрій Костенко сказав, що блок «Наша Україна» поки не ухвалив рішення про те, чи братиме він участь у всеукраїнській акції протесту з вимогою дострокових президентських виборів, запланованій на 16 вересня. Напрошується висновок — угода з СПУ, «Батьківщиною» та КПУ стосовно майбутніх акцій протесту, яку від імені «Нашої України» підписав Роман Безсмертний, є нічим іншим, як самодіяльністю частини радикально налаштованої верхівки блоку чи елемент торгу з владою? У більшості впливових «нашоукраїнців», не кажучи вже про пересічних, очевидно, ще ніхто думки на цю тему просто не запитував. Автору вдалося поспілкуватися зі співробітником апарату однієї з тих, що входять до фракції «Наша Україна», партійних груп. «Плани на осінь активно обговорюють серед депутатів» — сказало джерело, яке попросило не називати його імені, — «однак думки висловлюються найрізноманітніші. Умовно «нашоукраїнців» можна поділити на три групи. Перша — радикальна. Сюди входять ті, хто розраховує отримати реальні дивіденди від дострокових президентських виборів і особливо не гребує шляхами досягнення мети і союзниками. Другі — ті, хто також за «революцію», але з визначеними «але». Наприклад, багато невдоволені перспективою союзу з комуністами. І нарешті, треті, — це ті, хто проти будь-яких різких рухів. Сюди належать передусім впливові бізнесмени. Вони поки нічого не говорять публічно. Проте це зовсім не означає, що їхня думка нічого не важить».

Таким чином, ряди «Нашої України» далекі від єдності. Запитання: «Що робити?», судячи з усього, не може вирішити для себе навіть лідер об’єднання Віктор Ющенко, який у вівторок вирушив до Криму для зустрічі з Президентом України Леонідом Кучмою. Зі слів прес-секретаря Віктора Ющенка Ірини Геращенко, мета поїздки — ознайомити главу держави з позицією фракції стосовно політичної ситуації в країні. Що ж, можливо, Віктор Андрійович цілком усвідомлює всі проблеми, з якими він ризикує зіткнутися і тому сподівається отримати щось — можливо не таке велике, як обіцяють оракули майбутньої «революції», але, безумовно, більш реальне, замість певної позиції в ході проанонсованих вересневих подій (якщо вони справді будуть). Проте це вже версії. Важливе інше: якщо частина «НУ» продовжуватиме грати на загострення, розкол — це найменше, чим ризикує поплатитися об’єднання.

КОМЕНТАРI

Олександр ДЕРГАЧОВ, політолог:

— Тут можна відзначити два моменти. Перший — особистісний. Ми вже майже два роки обговорюємо специфіку Ющенка як суто індивідуальну, так і особливості його політичного стилю. І з цим вже все зрозуміло. Очевидно також, що у нього зберігаються якісь шанси на компроміс iз владою, який міг би принести Ющенку прем’єрство. Слід брати до уваги, що на сьогодні (учора. — Ред.) планувалася зустріч Ющенка з Президентом. Не виключено, що йдеться про з’ясування ситуації.

Другий момент — організаційний. Відомо, що у «Нашої України» — складна внутрішня структура і там тільки починають складатися механізми внутрішніх узгоджень дій. Тим більше, якщо вона заявляє про себе як про демократичну силу, ці внутрішні процедури чогось коштують і можуть пояснювати політичні коливання. Думаю, що зараз в «НУ» триває складний внутрішній процес.

Ми нині маємо специфічну ситуацію в країні, коли рівень довіри до влади вкрай низький. Водночас для акцій протесту потрібні якісь яскраві мотиви, яких сьогодні немає в наявності. Те, що влада використовує лише якісь окремі демократичні механізми, а насправді править авторитарно і має намір зберегти цей стиль і на майбутнє — ще не мотив, щоб виникли масові протести. У зв’язку з цим треба думати, наскільки доцільні осінні акції протесту, якщо вони будуть головним і єдиним механізмом впливу на владу. Це дуже складне питання, яке треба обговорювати окремо і, можливо, не публічно.

Можливо, «Наша Україна» дійсно не має наміру підтримувати ці акції протесту, що пояснює протиріччя всередині об’єднання. Багатьом «нашоукраїнцям» треба захищати свій бізнес, багато хто вже себе кар’єрно пов’язує з Ющенком як iз потенційним президентом. І те, що буде дуже серйозна політична боротьба, — це поза всякими сумнівами, і те, що вона почне розгортатися з вересня, — також зрозуміло. Але чи будуть результативними і масштабними обіцяні акції протесту — є сумніви.

Олександр СТЕГНІЙ, керівник відділу соціально-політичних досліджень фірми СОЦИС:

— Досвід останніх п’яти років, досвід виборчих кампаній засвідчує, що конструктивна цивілізована опозиція в Україні — це поки що питання майбутнього. І майбутнього не найближчого. Фактично існує тиражована демагогія, яка намагається завоювати аудиторію у вигляді наших бідних стариків, пенсіонерів і людей люмпенізованих. Опозиція повинна мати чітку організаційну структуру, чітке бачення фактичних завдань — що вона може запропонувати замість тої влади, яку хоче зняти? Не кажучи вже про те, що повинні бути жорсткі умови угод і договорів між тими політичними силами, які виступають на цьому фронті. Україна пережила момент з «касетним скандалом», коли влада могла похитнутися. Але навіть у ті «чорні» для Президента дні опозиція не змогла конструктивно виступити єдиною організованою політичною силою.

У деяких країнах світу існують традиційні травневі демонстрації трудящих, осінні маніфестації. Очевидно, у нас будуть «осінні марші». Влада повинна «постаратися», щоб сама себе «закопати». Це означає абсолютно не підготуватися до опалювального сезону, абсолютно підірвати довіру селянина і угробити непоганий цьогорічний урожай. Але оскільки влада на самовбивцю не схожа, то це малоймовірно. Руками опозиції зробити це, за існуючого становища у країні, на мій погляд, нереально. «Наша Україна» в цьому сенсі є показовим прикладом. Вона абсолютно аморфна. Мороз і Симонен ко, беручи участь у передвиборній кампанії або будучи у складі минулої ВР зі своїми політичними силами, також не робили реальних конструктивних кроків. Щодо Юлії Володимирівни проблема ще більша — проблема правова, пов’язана з її минулим. І хоч кажуть, що наші люди — дурні, але не настільки. Наші опитування показують, що рівень довіри до Тимошенко як до політика невисокий. Тому ставити на неї як на лідера не можна.

У цій ситуації «Наша Україна», маючи команду підприємців та інших людей, яким Ющенко зобов’язаний своїм успіхом, повинна з ними консультуватися. Тому зайняти жорстку позицію «Нашій Україні» важко, та й немає у неї на це вагомих аргументів.

Олексій КОРДУН, директор Міжнародного інституту порівняльного аналізу:

— «Розмиті» заяви з боку «Нашої України» уже ні в кого не викликають подиву, адже фракція ніколи не була однорідною. У ній співіснує декілька груп, — радикальне крило (КУН та обидва РУХи) та помірковане «порошенківське» крило — які по-різному оцінюють політичну ситуацію в країні. Власне, «помірковані» дуже обережно ставляться до так званого «єдиного фронту» разом iз лівими опозиційними партіями Мороза та Симоненка під час осінніх акцій непокори. Тому, цілком iмовірним є варіант того, що в середині «НУ» не буде досягнуто єдиної точки зору щодо участі фракції у вересневій революції. Думаю, «НУ» все-таки не поспішатиме з якимись радикальними кроками . Більше того, сьогодні важко говорити про існування єдиного опозиційного фронту, здатного провести масові акції восени. Хоча б тому, що опозиційні партії не є «четвіркою», про яку вони завжди говорять, а радше «3+1». Тобто, комуністи завжди займатимуть окрему позицію. Окрім того, суттєві суперечності існують і між «НУ», СПУ та БЮТ. Таким чином, поки що рано говорити про серйозність можливих акцій. Заклики до дестабілізації задекларовані, однак, наскільки вони зможуть реалізуватися в нинішніх умовах — це поки що під запитанням.