Панорама дня Інвестор за дужками

Читач «Дня», можливо, пам’ятає, що Фонд держмайна України 14 березня 2001 року, не без використання силових методів (про що пізніше його глава Олександр Бондар на «круглому столі» в «Дні» м’яко шкодував), провів збори засновників ПГНК (без участі британської сторони) й ухвалив рішення виключити зі складу засновників JPKenny, передавши належні їй 49% акцій компанії «Нафтогазтехнологія». Тоді ж ФДМ звільнив iз посади всіх керівників ПГНК і призначив нових, зокрема й генерального директора — Олександра Сомова. Згодом він же очолив однойменне товариство з обмеженою відповідальністю, в яке ПГНК було перереєстроване рішенням виконкому Полтави. Т. Каунова тим же березневим рішенням зборів було відкликано з посади, однак, він до цього часу виконував свої обов’язки, але не як самозванець, а керуючись згаданим рішенням Вищого арбітражного суду, що відновив права на власність у ПГНК британської JPKenny. Таким чином, за словами судді Олексія Шульги, недійсними було визнано також рішення зборів про виключення JPKenny зі складу учасників ПГНК, про призначення нових керівників ПГНК і про включення компанії «Нафтогазтехнологія» до складу засновників. Суд також визнав недійсною перереєстрацію ПГНК у товариство з обмеженою відповідальністю й скасував реєстрацію.

«День» поцікавився реакцією й намірами керівництва ПГНК у зв’язку з рішенням Верховного Суду. Глава представництва компанії в Києві Сергій Лактіонов повідомив, що не може коментувати дії судової влади. Разом iз тим він стверджував, що статус компанії не змінився й керують нею ті ж засновники.

Тим часом, джерело, близьке до ПГНК, повідомило «Дню», що повідомлення про остаточність рішення Верховного Суду дещо перебільшене. За його словами, цим же рішенням справу направлено на новий розгляд у Київський міський господарський суд. У прес-службі ВСУ цю інформацію роз’яснити не змогли, оскільки судді тут, за словами керівника цієї служби Ліани Шляпошникової, як правило, свої рішення не коментують. Дзвінки в міський суд теж не дали результату, й питання, як то кажуть, зависло. Проте не доводиться сумніватися, що цій справі ще довго кочувати українськими й, цілком можливо, міжнародними інстанціями. Надто вже великі постаті й капітали стоять за кожною зі сторін. Минулого року прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер надіслав послання Президенту України Леоніду Кучмі, в якому висловив занепокоєність намірами Фонду держмайна України розпорядитися активами британської компанії JKX Oil & Gas. Т. Блер просив Л. Кучму надати гарантії того, що JKX Oil & Gas зможе розпоряджатися власними активами, й зауважив: якщо закон не переможе, то іноземним інвестиціям в Україні буде завдано непоправної шкоди. З другого боку, на думку експертів «Дня», у розв’язанні цього конфлікту зацікавлені й кілька новообраних народних депутатів з «Нашої України». Й чому це саме їм, в особі «Нафтогазтехнології», підiграє практично безкоштовно (без конкурсів і тендерів передаючи державну корпоративну власність) Фонд держмайна? «День» спробував поставити це запитання заступникові голови Сергію Глушку, який, за даними прес-центру ФДМУ, одноосібно веде це питання, але його на місці не виявилося. Проте ми готові донести до читача його думку.