Прага: трансформацiя НАТО
Чи може НАТО відіграти роль у боротьбі проти міжнародного тероризму? Чи зможе Північноатлантичний Альянс забезпечити нам безпеку в стратегічній обстановці, що радикально змінилася? Чи може старий пес навчитися нових трюків? Наступного тижня глави держав-членів НАТО та глави уряду країн-членів НАТО дадуть недвозначну позитивну відповідь на ці запитання.
Терористичні акти в Нью- Йорку та Вашингтоні започаткували інтенсивні трансатлантичні дебати. Висловлювалися найрізноманітніші думки, і висувалися найрізноманітніші припущення. Деякі американці заявляли, що США більше не потребує союзників. Деякі європейці стверджували, що США безповоротно схиляються до односторонніх дій. Обидва ці погляди неправильні, й зустріч на вищому рівні представників держав-членів НАТО у Празі покаже, чому. Празький саміт переконає навіть найзатятіших скептиків у тому, що коли справа дійде до довготривалого забезпечення безпеки, альтернативи спільним діям Північної Америки та Європи не існує. Наприклад:
Проблема тероризму: Події 11-го вересня 2001 року унеможливили загальноприйняте переконання, що терористам потрібно багато свідків, а не багато жертв. Будучи колись головним чином внутрішньою проблемою окремих країн, тероризм став найсерйознішою загрозою міжнародній безпеці.
Саме тому НАТО й сприятиме розв’язанню проблеми тероризму. Заклик 12 вересня 2001 року до виконання зобов’язання про колективну самооборону країн-членів НАТО був лише початком. Скоро з’явиться нова військова концепція захисту від тероризму, підкріплена розвитком і вдосконаленням особливих контртерористичних можливостей НАТО. Ми ще більше розширимо й поглибимо нашу співпрацю у сфері запобігання поширенню зброї масового ураження та ліквідації наслідків на випадок, якщо перше не вдасться. Одним словом, НАТО стане центром координації та планування багатонаціонального військового внеску у захист від тероризму й інших нових загроз.
Поліпшення військових можливостей: Військові можливості являють собою найважливішу основу нашої безпеки. Між військовими можливостями та політичною довірою існує прямий взаємозв’язок. Однак нам необхідні можливості, відмінні про тих, яких ми потребували в період холодної війни. Нам потрібні сили, які б реагували швидше, мали більше охоплення й могли перебувати в дії довше. Поліпшення військових можливостей НАТО стане, таким чином, засобом для випробування потенціалу Альянсу. І НАТО витримає це випробування.
Нові сили реагування НАТО будуть сформовані із найпередовіших сил Альянсу для надшвидкого вживання заходів у відповідь на нові загрози безпеці. Ми ліквідуємо недоліки наших військових сил за допомогою конкретних національних зобов’язань. Встановлення нових пріоритетів, менше дублювання і краща співпраця у сфері озброєнь є подальшими заходами, які забезпечать Альянсу військову перевагу. Ми також потурбуємося про те, щоб наші зусилля були пов’язані з діями Європейського Союзу щодо поліпшення своїх військових можливостей.
Прийняття нових членів: Місце проведення Празького саміту в столиці однієї з держав, які нещодавно ввійшли в НАТО, є символом успішного сприяння Альянсу об’єднанню Європи. Однак цю справу ще не закінчено. Тому у Празі ми запросимо ще декілька країн приєднатися до Альянсу. Це назавжди покладе край поділу Європи періоду холодної війни й виключить будь-яку можливість повернення до темних часів минулого європейського континенту.
Прийняття нових членів стане повторенням позитивного досвіду останнього раунду розширення Альянсу. Країни, які отримають запрошення вступити в НАТО під час Празького саміту, впродовж багатьох років виступали партнерами Альянсу, особливо у справі встановлення миру та стабільності на Балканах і в Південно-Східній Європі. Більше того, в кожній із них протягом декількох років проводилася реформа оборонного сектора за сприяння й підтримки з боку НАТО. Таким чином, ці країни не будуть простими споживачами, а зроблять безпосередній внесок у забезпечення безпеки, що ще більше посилить Альянс.
Поглиблення партнерських відносин: Керівництво терористичними актами 11 вересня здійснювалося громадянином Саудівської Аравії, який жив у Середній Азії; операції планувалися людьми зі східного й південного узбережжя Середземного моря, що проживають у Західній Європі; тоді як здійснені вони були в Північній Америці. Ці факти краще ніж будь-що iнше, ілюструють необхідність співпраці та партнерства у сфері безпеки, яка поширювалася б на Середню Азію й усе Середземномор’я. Такі механізми партнерських відносин уже існують. У Празі ми ще більше підвищимо їхню ефективність.
Ми зосередимо увагу на спільній боротьбі з тероризмом і поглибимо співпрацю у сфері реформи сектора безпеки. Запровадивши гнучкішу форму зустрічей, ми доб’ємося того, що наші механізми партнерських відносин краще відповідатимуть інтересам кожної окремої країни- партнера в рамках НАТО.
Поліпшення відносин між Росією й НАТО: Колись більшість людей на Заході дивилися на Росію як на частину проблеми безпеки. Тепер це не так. У сьогоднішній стратегічній обстановці, загостреній проблемами тероризму та поширення зброї масового знищення, Росія є значним елементом розв’язання цих проблем. І якщо зустріч у Празі не стане початком нової грандіозної ініціативи, то це лише тому, що ми вже започаткували нові відносини між Росією і НАТО у травні на спеціальному саміті в Римі.
Нова Рада НАТО та Росії, створена в Римі, пропонує ефективний і гнучкий механізм для спільного аналізу ситуації, спільних рішень і навіть спільних дій. За останні шість місяців дуже багато було досягнуто у сфері перетворення політичної ідеї Римського саміту на практичну співпрацю.
Генрі Кіссінджер стверджував після терористичних актів у Нью-Йорку й Вашингтоні 2001 р., що цю трагедію можна перетворити на нову сприятливу можливість. НАТО зважило на цю думку. Поліпшення військових можливостей, прийняття нових членів і поглиблення партнерських відносин дозволять Альянсу продемонструвати, що він залишається головним інструментом розв’язання нинішніх і майбутніх завдань, пов’язаних із забезпеченням безпеки. У Празі ця думка прозвучить голосно й виразно.
ДО РЕЧI
Учора Держсекретар США Колін Пауелл у телефонній розмові з міністром закордонних справ України Анатолієм Зленком підкреслив важливість проведення засідання Комісії Україна—НАТО в Празі.
Експерт Центру з вивчення конфліктів Військової академії Великої Британії Джеймс Шерр сказав «Дню», що «затінення декларації, зробленої Україною 23 травня, скандалом навколо «Кольчуги» й відсування України до маргінесу Празького саміту подекуди трансформували непевність у паніку. Але справа в тому, що держава і суспільство в Україні не просто змінюються, вони змінюються дуже швидко. І цей момент має бути використаний Заходом з делікатністю і розсудністю».
