Президенти як рушії торгівлі
Повідомлення про те, що Президент України Леонід Кучма 8—9 серпня відвідає Москву з дводенним робочим візитом, викликало у світі неоднозначну реакцію. Зокрема, українська служба Бі-Бі-Сі в своїх коментарях зазначила, що цей несподіваний візит може свідчити про збільшення економічної залежності України від Росії, тоді як у політичному плані Україна обрала орієнтацію на Захід. При цьому зазначається, що критики українського Президента звертають увагу на те, що географія його візитів (до Росії — тричі протягом останніх двох з половиною місяців) не підкріплює офіційно декларованих Україною цілей, зокрема, вступ до ЄС і НАТО.
Але ці здогадки коментаторів добре приправлені політичним соусом, тоді як візит Л.Кучми, швидше за все, покликаний поставити крапку в інтенсивних українсько-російських торговельно-економiчних переговорах, що проводяться останнім часом. Напередодні російський президент Володимир Путін запропонував своєму уряду підготувати документи з усіх питань взаємодії з Україною, у тому числі в економіці, у сфері митних органів та в енергетиці. Чи дасть ця вказівка додатковий імпульс для застопореного процесу? Відповідь на це риторичне запитання можна аргументувати тим, що глава української держави сподівається отримати на свій день народження, який він має намір цього разу відсвяткувати в компанії російського колеги, цінний подарунок: вирішення численних розбіжностей, що існують між країнами у питаннях взаємної торгівлі.
Сьогодні, за день до зустрічі президентів, переговори з проблеми торгових обмежень і усунення бар’єрів у торгівлі між двома країнами розпочалися у Москві на більш високому, ніж раніше, рівні. Їх проведуть міністр економіки та з питань європейської інтеграції України Олександр Шлапак і міністр економічного розвитку та торгівлі Росії Герман Греф. Передбачається розглянути проект нової угоди про вільну торгівлю, обговорити проблему непрямого оподаткування в торгівлі між господарськими суб’єктами. Подальше продовження отримають дискусії навколо чинних обмежень на імпорт української металопродукції до РФ, зокрема на поставку труб і оцинкованого прокату, а також введені Україною обмеження на імпорт російських автомобілів. До речі, Росія тільки в понеділок ввела антидемпінгове мито строком на чотири місяці на ввезення оцинкованого прокату чорних металів з України (31,8% від митної вартості товару) та з Казахстану (36,9%), що примушує Україну добре замислитися, перш ніж приймати будь-які рішення з ЄврАзЕСу (Казахстан є членом цього співтовариства, що не рятує його від подібних обмежувальних заходів).
Тому на консультаціях із представниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі РФ із питань торгових обмежень, що завершилися минулої п’ятниці, українська сторона, повідомляє Інтерфакс-Україна, продовжувала наполягати на необхідності подальшої лібералізації відносин і усуненні бар’єрів у торгівлі між двома країнами. Зі слів керівника української делегації, заступника держсекретаря Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції Володимира Стеценка, українська сторона вже вкотре констатувала: вживання спеціальних заходів щодо поставок труб із чорних металів, а також введення спеціального мита на поставки патоки і крохмалю без достатньої на те підстави не відповідають ані законодавству РФ, ані угоді між Україною і Росією про вільну торгівлю.
Російська сторона, готуючись до дня народження Л.Кучми, мабуть, може піти на певні поступки. Як повідомив заступник глави Мінекономрозвитку РФ Максим Медведков за підсумками консультацій зі своїм українським колегою, Росія розгляне можливість зміни характеру захисних заходів стосовно українських товарів. Однак планується розглянути питання про зміну спецмита на кількісні (квоти) й інші обмеження, пояснив М. Медведков.
Тим часом у нашої країни на цих переговорах досить упевнені позиції. Адже Україні в першому півріччі 2002 року вдалося компенсувати скорочення (на 34,4%) експорту в Росію шляхом збільшення поставок своїх товарів і послуг до країн Європейського Союзу, Азії і Африки. Зі слів першого віце-прем’єра Василя Рогового, в першому півріччі зовнішньоторговельний оборот України збільшився на 2% і становив $18,1 млрд., експорт при цьому вирiс на 1,9%, а імпорт — на 2,1%, а позитивне сальдо становило $1,8 млрд., що більше, ніж у відповідному періоді минулого року ($1,7 млрд.).
Разом із тим «іменинний» візит Л. Кучми до Москви може завершитися проривом і на інших фронтах українсько-російських відносин. Досі немає особливої чіткості стосовно принципів створення міжнародного україно-російсько-німецького консорціуму з експлуатації української газотранспортної системи, не закрите питання фінансування Росією добудування українських ядерних блоків, чекає рішення продаж майже добудованого крейсеру «Україна». Так що не виключений і варіант взаємних поступок та подарунків. Власне, тільки так і робиться міжнародна політика.
