Проблема моралі чи закону?

З 15 липня в Україні розпочинаються іспити у вищі навчальні заклади — пора, напружена для абітурієнтів, батьків та викладачів. На жаль, сама вища освіта стала для нас не так способом пізнати світ й себе чи реалізувати свої можливості, як предметом престижу: вступають у ВНЗ усі, у кого виникла така ідея. Навіть коли в атестаті про середню освіту у таких абітурієнтів — половина «трійок». Яким чином це робиться — всім відомо.

Вчора проблемі корупції у ВНЗ увагу присвятили й у Генеральній прокуратурі. За її даними, в цьому році вдалося розкрити 150 злочинів, пов’язаних із хабарництвом у вузах, до того ж 39 кримінальних справ уже направлено до суду. Як зауважив генпрокурор України Анатолій Медведько, головною проблемою є те, що поки що наше законодавство лояльніше ставиться до хабарництва та корупції у ВНЗ, ніж у інших структурах.

«У Полтавській області трапився випадок, коли викладач університету отримав 32 хабара від 80 студентів, проте його було засуджено лише на один рік умовного покарання», — розповів пан Медведько.

За даними Генпрокуратури, сума хабара, яку отримували працівники освіти, як правило, становить від однієї до десяти тисяч гривень, а загалом (у всіх сферах діяльності) вона коливається від 10 тисяч до мільйона гривень і більше. При цьому беруть хабарі у закладах освіти практично у всіх областях держави. Як наголосили в Генпрокуратурі, наразі розробляється декілька законопроектів, після ухвалення яких у закладах освіти набагато ретельніше слідкуватимуть за цією проблемою.

Про важливість вирішення проблеми хабарництва та корупції в Україні свідчить й те, що цією нашою проблемою занепокоєні навіть у США, які надали три мільйони доларів для її подолання. З цією метою Агентство США з міжнародного розвитку розпочало спеціальний двохрічний проект «Гідна Україна», запропонувавши громадським організаціям узяти участь у конкурсі.

Програма передбачає підтримку представництва та захисту громадських інтересів; журналістські розслідування та інші антикорупційні ініціативи з боку засобів масової інформації; моніторинг стану корупції та результатів антикорупційних ініціатив українського уряду та організацій громадянського суспільства. Важливо, що пріоритетними сферами реалізації проектів є саме система вищої освіти, а також судова система, регуляторні процедури і система надання державних послуг та етика в органах влади.

Як зазначили організатори грантового проекту, його мета — підтримати практичні, орієнтовані на конкретний результат ідеї побудови громадянського суспільства, що передбачають проведення заходів щодо попередження корупції, підвищення рівня прозорості, підзвітності та добропорядності роботи органів влади, просування громадських інтересів щодо зменшення корупції, покращення етичних норм у суспільстві, просвіту населення та формування нетерпимості до проявів корупції; залучення громадян до активної участі в антикорупційних кампаніях.

За умовами конкурсу будь-яка неурядова організація може отримати грант у розмірі не більше ніж 15 тисяч доларів, але для цього вона має заповнити спеціальну анкету, де б чітко зазначалась проблема й конкретні шляхи її вирішення. Крім того, повинні бути прозорими всі відповідні документи й матеріали про її діяльність. Також організація зобов’язана зробити власний внесок у виконання проекту (в грошовій чи іншій формі) у розмірі не менше 15% загальної вартості проекту.

Один з організаторів проекту Володимир Купрій зазначив: «Ми сподіваємось, що ця програма допоможе подолати в людській свідомості стереотип про те, що «всі борються, крім мене». Треба, щоб людям стало елементарно соромно брати хабара».