«Райська ягода» з сюрпризом
Вважається, що вибирати кавун чи диню — ціле мистецтво. У цьому випадку відіграє роль будь-яка дрібниця: і як «звучить», і якої форми, і якого розміру. А відрізнити кавун чи диню, що явно перегодовані нітратом, — завдання ще більш нехитре, проте професіоналів у цій сфері чомусь набагато менше. Фахівці радять керуватися кількома критеріями. Наприклад, побоювання повинна викликати яскраво-червоного кольору м’якоть, але при цьому з білими кісточками, гладка, майже полірована поверхня «диво-ягоди», товсті прожилки, водянистий смак і, безумовно, занадто великі розміри.
Як повідомили в столичному відділі харчової безпеки МОЗ, протягом останніх двох тижнів у торговій мережі зробили 53 «кавуновi» та 31 «динну» проби. Результати були цілком обнадійливі. У кавунах нітрату виявилося значно менше ніж гранично допустимий рівень (60 мг). Із динями, щоправда, ситуація трохи гірша, але загалом майже так само, як і минулого року. Зловживання органічними добривами виявили тільки у чотирьох випадках, і всі «занітрачені» ягоди, як і годиться, вилучили з продажу.
Не зареєстровано цього року й отруєнь баштанними культурами. Хоч начальник відділу харчової безпеки Міністерства охорони здоров’я Алла Григоренко говорить, що відсутність відповідних цифр ще не означає, що подібних інцидентів не було. Навіть за явних ознак гострого нітратного отруєння, як, наприклад, поява нудоти, блювоти і діареї через 1—6 годин після вживання баштанної продукції, сім’ї переважно не поспішають бігти до лікаря чи викликати «швидку», а рятуються старим перевіреним засобом — активованим вугіллям. А такі симптоми, як загальна сонливість та депресивний стан і зовсім не пов’язують із вживанням кавуна чи дині.
До речі, вивчаючи в цілому можливі наслідки вживання продуктів, які у надлишку містять нітрати, вчені прийшли до досить невтішних висновків — солі азотної кислоти можуть призвести навіть до кисневого голодування (гіпоксії) та раку шлунково-кишкового тракту.
У зв’язку з цим головне завдання органів, які контролюють харчову безпеку, — не допустити появи такої продукції на торгових лотках. На столичних ринках баштанні (і не тільки вони) повинні пройти експертизу у ветеринарно-санітарній лабораторії i постати перед судом споживачів тільки після того, як отримають відповідний висновок.
По ідеї, подібну документацію повинні мати і всі торгові точки в місті. Але маленький експеримент, проведений кореспондентом «Дня», показав, що її чомусь пред’являти не прагнуть, посилаючись на те, що вона у господаря, якого зараз тут немає, або що взагалі про це вперше чують.
Щоправда, заради справедливості варто сказати, що безнітратної продукції рослинного походження в природі не буває, оскільки це основне джерело азоту в живленні рослин. Оскільки хімічні добрива коштують набагато дорожче, ніж органічні, останніх використовують понад норму, і в результаті надлишок азоту в грунті перекочовує і в самі рослини. Але якщо з нітратом, скажімо, в моркві, капусті і листі салату можна боротися за допомогою вимочування і відварювання (щоправда, заодно боротися і з вітамінами, що містяться в них ), то з кавунами-динями справи дещо складніші. Вважається, що найбільше солей азотної кислоти міститься у кірці та в прилеглій до неї незрілій м’якоті. Саме тому лікарі з метою безпеки радять не скупитися і залишати якнайбільше м’якоті.
Крiм того, для надання більш апетитного вигляду, багато кавунників із досвідом не тільки переборщують із добривами, але використовують і інші прийоми. Як розповіла одна з баштанниць, яка через зрозумілі причини не побажала представлятися, існує маса всім відомих способів. Наприклад, вколоти зелену ягоду марганцівкою, щоб м’якоть була червонiшою або з тією ж метою додати пеніциліну.
А опитування споживачів баштанної продукції показало: купуючи її, люди найменше думають якраз про нітрат, що в ній міститься. Домогосподарка Ірина Голковська сказала, що, на її думку, отруїтися нітратом — це один шанс зі ста. Набагато вища ймовірність, вживаючи кавуни, почистити нирки та вивести з організму зайвий холестерин. Але водночас лікарі, щоб зайвий раз перестрахуватися, радять не з’їдати одразу по півкавуна і не давати баштанні маленьким дітям, оскільки їхній організм більш чутливий до нітрату.
За словами головного фахівця Міністерства охорони здоров’я з гігієни харчування Валентини Кульчицької, при купівлі «райської ягоди» не треба соромитися, а навпаки, варто наполягати, щоб продавець пред’явив супровідну документацію на товар. До того ж треба, за її словами, ще й звертати увагу на достовірність всіх печатей і дат. Якщо ж «світити» документами продавці не хочуть або папери виглядають нереспектабельно, баштанні у жодному разі не можна купувати. В іншому випадку це може дуже серйозно вплинути на здоров’я.
