Реабілітація «на виході»

Якщо післязавтра до вас на виході з виборчої дільниці підійде людина й почне нескромно цікавитися, за кого ви проголосували, не лякайтеся — це екзит-пол. Що, неприємні асоціації? А тим не менше не варто говорити нехороші слова людині, яка підійде до вас із запитаннями про голосування. Адже екзит-пол — це просто один із видів дослідження громадської думки, який на минулих, дуже важливих виборах у історії України, використали як інструмент політичних спекуляцій.

Опитування виборців на виході з дільниці давно перетворилося з елементу телевізійного шоу на інструмент боротьби проти фальсифікації результатів виборів. Український досвід виборів мера Мукачевого, коли опозиція вперше застосувала результат екзит-полу як аргумент проти незаконних дій влади, змусив останню приділити значно більше уваги соціології й кинути чималі зусилля й гроші на її дискредитацію. Проте це не завадило «опитуванням на виході» під час минулих президентських виборів блискуче виконати мобілізуючу роль на початку революційних подій. Посилаючись на дані екзит-полу, які після другого туру голосування показали перемогу В. Ющенка, прихильники кандидата почали святкувати перемогу. А вночі, коли сумнозвісна ЦВК Ківалова почала озвучувати зовсім інші цифри, святковий натовп перетворився на протестний.

Треба констатувати прикрий факт, що делікатний інструментарій науковців вимагає спокійної атмосфери й обережного застосування, а коли урагани боротьби політичних інтересів вторгаються на територію наукових досліджень, страждають як окремі проекти, так і наука в цілому.

Стан, в якому опинилася вітчизняна соціологія після виборів президента, багато фахівців назвали кризовим. Це пов'язане, насамперед, із скандалами навколо екзит- полів. Нагадаємо читачу, що за кілька місяців до виборів президента чотири авторитетні соціологічні структури (центр «Социс», Київський міжнародний інститут соціології, центр «Соціальний моніторинг», центр ім. О. Разумкова та фонд «Демократичні ініціативи», який виступав у ролі організатора) оголосили про створення Консорціуму з проведення екзит-полу 2004 р. Пізніше про проведення паралельного «опитування на виході» заявило ще одне об'єднання — «Український екзит-пол», до складу якого ввійшли Український інститут соціальних досліджень, кілька національних університетів України та Соціологічна асоціація України. Факт участі асоціації з самого початку заклав конфліктну основу в неоднозначну історію екзит-полу на тих виборах, унеможливив об'єктивну оцінку того, що відбулося. Адже колективними членами САУ є й ті організації, які об'єдналися в консорціум.

Конфлікти всередині Консорціуму почалися вже під час першого туру виборів, після того, як виявилося, що результати, отримані двома його членами (КМІСом і центром ім. О. Разумкова), які застосовували методику таємного опитування (анкети заповнюються респондентом самостійно й вкидаються до закритої скриньки), суттєво відрізняються від результатів, отриманих рештою членів Консорціуму. Перші звинуватили колег у фальсифікаціях, а ті, у свою чергу, заявили про тиск на них спонсорів дослідження й про вимогу працювати лише за методом таємного анкетування, та оголосили про свій вихід зі складу Консорціуму. Крім того, були результати ще кількох екзит-полів, які остаточно заплутали картину.

Після виборів конфлікти у соціологічному середовищі продовжилися. Однак і досі не зрозуміло, що ж сталося з екзит-полами 2004-го. Криза довіри до соціології досі є значною проблемою для українських цехових структур. Адже під час президентських виборів звинувачення в маніпулюваннях результатами опитувань торкнулися не фірм-одноденок, які у великій кількості з'являються напередодні чергових виборів, а потім безслідно зникають. Звинувачення лунали в бік і поміж авторитетних центрів, які роками працювали, аби зайняти свою нішу на ринку, і найбільшим капіталом яких є ім'я. Ці події надовго підірвали довіру до вітчизняної соціології як такої, тим більше до екзит-полів.

Та все ж на цих виборах «опитування на виході» проводитимуть знову. Серед структур, котрі заявили про такий свій намір, найбільш авторитетними є, попри все, члени сумнозвісного Консорціуму — фонд «Демократичні ініціативи», Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова, котрі спільно проводитимуть Національний екзит- пол-2006. При фінансовій підтримці іноземних посольств і благодійних фондів (бюджет дослідження становить 180 тис. доларів США) партнери планують опитати 18 тисяч респондентів, використовуючи методику таємного опитування, яка півтора роки тому дала більш точні результати. Попередні результати цього дослідження можна буде почути одразу ж після закінчення голосування — о 22.01. Уточнені дані екзит-полу планують оприлюднити близько першої години ночі 27 березня.

У той же час їхні колишні партнери по Консорціуму центри «Соціальний моніторинг» та «Социс» уперше за довгі роки свої дослідження в день виборів не проводитимуть. Аргументацію колишнього директора «Соціального моніторингу» Ольги Балакірєвої подаємо далі, в коментарі «Дню».

У той же час про намір провести екзит-пол у день голосування оголосили ще дві структури: «Фонд громадської думки — Україна» (спільний проект російського Фонду громадської думки, який пов'язують з іменем відомого російського політтехнолога Гліба Павловського, та Української маркетингової групи, що стартував цього року) та Всеукраїнська соціологічна служба, створена розпорядженням Кабміну 2001 року. Обидві структури мають неоднозначну репутацію серед професійного співтовариства, а тому до їхніх даних радимо ставитися з обережністю.

Не виключено також, що наступного дня після голосування з'являться повідомлення про результати ще якихось опитувань. Поки що «Дню» нічого не відомо про те, хто може готувати такі провокації.

У будь-якому випадку екзит-пол не має жодної юридичної сили, а для визнання результатів виборів недійсними потрібно буде в судовому порядку довести факти фальсифікацій, які могли вплинути на результат виборів, та масовість цих фальсифікацій. За умови більш- менш пристойного проведення голосування та підрахунку голосів зробити це буде майже неможливо. Тож до технології: «а ми на ваше опитування нашим опитуванням» серйозні політичні гравці навряд чи вдаватимуться.

Крім того, на цих виборах соціологи матимуть нагоду реабілітуватися в очах громадян і повернути довіру до екзит-полів та соціологічних досліджень. Принаймні до тих, які проводяться авторитетними експертними центрами з тривалою історією та солідним ім'ям.

ДО РЕЧІ

Днями кілька політичних сил заявили про проведення під час парламентських виборів паралельних підрахунків результатів голосування. Зокрема, вчора керівник центрального штабу Блоку Юлії Тимошенко Олександр Турчинов повідомив, що БЮТ проведе паралельний підрахунок голосів, а також незалежного exit-pool, результати якого не будуть оприлюднені й будуть використані лише блоком. За словами О. Турчинова, їхня система зібрання інформації дозволить раніше отримати результати виборів, оскільки, на відміну від Центрвиборчкому, «дані від представників БЮТ надходитимуть безпосередньо з виборчих дільниць, а не з окружних територіальних виборчих комісій». Водночас він відзначив, що у БЮТ не виключають фальсифікації виборів на різних рівнях, у тому числі й на рівні дiльничних комісiй. Про намір провести паралельний підрахунок голосів заявили також Партія регіонів і Народний блок Литвина.

КОМЕНТАРI

Ольга БАЛАКІРЄВА, голова правління Українського інституту соціальних досліджень:

— Звісно, маніпуляції результатами екзит-полів (як реальних, так і підроблених) можуть бути. Цього не можна відкидати, оскільки був створений прецедент використання цих даних як політтехнології. Але мене бентежить навіть не це. Мене бентежить те, як сприймає та розуміє екзит-пол широка громадськість, враховуючи політиків і журналістів. Я познайомилася з тим анонсом, який дав Фонд «Демініціативи» й ті компанії, які спільно з ним проводять на цих виборах екзит-пол. Вони вказують максимальну граничну похибку в 3,2%. Фактично вони цим знімають відповідальність за дані свого екзит-полу. Адже можуть бути партії, які за результатами опитування проходять 3-відсотковий бар'єр, а вони не пройдуть, або навпаки. А спишуть усе на похибку. Тому мені здається, що основна проблема полягатиме не в можливих маніпуляціях екзит- полами, а в тому, чи буде правильним за такої заявленої похибки використовувати отримані дані для контролювання ЦВК. Адже з таким низьким прохідним бар'єром щодо партій другого ешелону дані екзит-полу навряд чи будуть надійними.

Коли ми під час минулих кампаній брали участь в екзит-полах, мій інтерес насамперед полягав у вивченні тенденцій. Для мене тоді головним було розуміти, як поводяться різні категорії виборців, оскільки анкети, якими ми користувалися, містили дані стосовно освіти, статі, віку, території проживання респондентів; ми знали, як давно вони визначилися з вибором. Зіставлення даних електоральних опитувань до, після та в день виборів дозволяло побачити, які частини електорату є стабільними, які, навпаки, нестабільними, в кого як змінюється думка. Для мене інтерес був саме в цьому. На жаль, на минулих виборах ця частина досліджень відійшла на другий план, про неї просто забули і почали розглядати екзит-пол як такий собі прогноз, як інструмент, у тому числі й політтехнологічний. Тому я зараз не вбачаю для нашого інституту інтересу в проведенні екзит-полу.

Ірина БЕКЕШКІНА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи»:

— Маніпуляції, очевидно, будуть. Якщо ви пам'ятаєте, екзит-пол був одним із, так би мовити, неюридичних аргументів доказів фальсифікацій на минулих виборах. У принципі екзит-пол, крім іншого, має фіксувати порушення, доводити їх масовість. Але зараз це буде складніше: адже якщо навіть порушення були, то на чию користь? Це ж не однозначно. Думаю, якщо ще якась організація матиме намір провести екзит-пол, вона повинна пояснити методику. Важливо знати, хто фінансував. Ми цього не приховуємо. Я не вважаю навіть компроматом, якщо серед спонсорів — політичні партії. Тільки про це треба сказати прямо і потім подивитися, чи відрізняються результати щодо цієї партії від даних інших екзит- полів. Важливо, щоб ті, хто проводить екзит-пол, оприлюднили результати одночасно, адже не виключено, що ті, хто оприлюднюватиме після інших, підправлять свої результати.

У 2004 році була суттєво підірвана довіра до соціології. Якщо буде знову безладдя з екзит-полами (адже люди не розбираються, які соціологи та як проводили опитування), довіра впаде ще більше.