Рецепт щастя-2000

Мирослав ПОПОВИЧ, філософ, член-кореспондент НАНУ:

— Щастя залежить від збігу обставин. Як кому поталанить.

Якщо буває таке, що вся країна «щаслива», а кожна окрема людина нещасна (а таке також буває), то це велика національна катастрофа. Тому я не хотів би, щоб уся країна була щасливою, нехай краще буде щасливою якомога більша кількість людей.

Анатолій АРСЕЄНКО, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології:

— Щастя наступного року залежить від миру. ХХ століття не виправдало надій людства. Свого часу думали, що ХХ століття стане століттям миру. А у 1939 році американський соціолог П. Сорокін назвав ХХ століття найкривавішим століттям в історії людства. А попереду ж була ще Друга світова війна.

Сьогодні, на превеликий жаль, ми живемо у замість обіцяного нового світового порядку у новому світовому безладі. З чого починалося ХХ століття, тим воно й закінчилося — я маю на увазі Косово, Чечню. Мало хто звертає увагу, що щорічно після 1990 року у світі відбувається постійно 30—40 воєн і збройних конфліктів.

У цьому розумінні людство має не дуже блискучі перспективи і на ХХI століття, особливо Європа. Усе починається спочатку: озброєння Європи, просування НАТО на Схід, заходи у відповідь з боку інших країн, які думають про свою безпеку. І, на превеликий жаль, це не вселяє особливого оптимізму.

Тому я вважаю, що щастя людства і кожної людини на цій планеті передусім залежить від миру. Якщо його не буде, тоді, як написано у статуті ООН, «незліченні жертви і страждання», які винесло людство з перших двох світових воєн, здаватимуться невинною забавою порівняно з тим, що може бути у ХХI столітті.

Віталій МОРГУЛІС, генеральний директор Асоціації консалтингових фірм України:

— Щастя конкретної людини — чи то у цьому році, чи в майбутньому — залежить від її власного благополуччя і благополуччя її сім'ї. А ось щастя України, її успіхи — у тому, щоб спробувати нарешті подолати ту домінуючу патологічну дурість, яка має місце сьогодні у проведенні внутрішньої політики. Треба, щоб у діях кожної конкретної людини і керівників держави, від яких багато у чому залежить нинішня ситуація, переважали мудрість і розум, а не амбіції та самолюбство.