Розсекретити і повернути

Верховна Рада має намір поновити переговори між Україною та Росією щодо «згорілих» вкладів в Ощадбанку СРСР. 231 депутат проголосував за створення робочої групи з цього питання у складі міжпарламентської українсько-російської комісії. Мета перед українською частиною групи стоїть досить амбіційна. Парламентарії мають довести, що Ощадбанк Радянського Союзу було ліквідовано незаконно, бо при цьому не були враховані інтереси українських вкладників.

На перший погляд, йдеться про чергове «золото Полуботка». Росія навряд чи погодиться повернутися до повторного вивчення договорів, підписаних 12 років тому. Проте саме на основі цих документів депутат Катерина Фоменко стверджує, що двосторонні переговори слід поновити. Вона очолює Спеціальну комісію Верховної Ради з пошуку джерел погашення вкладів Ощадбанку СРСР і вважає, що одним із таких джерел може стати... Російська Федерація. Щоправда, для цього політикам та юристам ще доведеться провести величезну роботу.

На сьогодні головним аргументом української сторони може стати договір від 13 березня 1992 року, підписаний країнами-учасницями СНД у Москві. Згідно з цим документом, розділ активів і пасивів Ощадбанку СРСР і Держбанку СРСР проводиться одночасно. Річ у тому, що за радянських часів щорічно 1 січня всі вклади з республіканських Ощадбанків вилучалися на користь союзного Держбанку, який потім використовував їх як інвестиції на розсуд уряду. Так сталося і 1 січня 1991 року, коли до Держбанку було вилучено 82,9 мільярда рублів українських вкладників.

Розділ активів і пасивів Держбанку СРСР не стався й досі. Після переговорів 20 березня 1992 року в останній момент свій підпис під договором відмовилися поставити представники Російської Федерації. Це дало підстави Спеціальній комісії Верховної Ради зробити висновок, що договір від 13 березня 1992 року так і не набув чинності. Попередньо депутати провели з цього приводу консультації в одній із великих київських юридичних фірм. Юристи також порекомендували ініціювати повторну експертизу міжурядових угод у цій сфері.

Безпосередня ж ліквідація Ощадбанку СРСР сталася 30 жовтня 1991 року. Представники центробанків колишніх союзних республік, у тому числі й України, поставили підписи під документом, який врегулював питання взаємних зобов’язань. Згідно з цим договором, 82,9 мільярда рублів були оформлені як кредит Ощадбанку України Ощадбанку СРСР.

На сьогодні Москва продовжує відмовлятися надати Києву дані про активи й пасиви Держбанку СРСР. Тільки після їх вивчення можна стверджувати, що чиновники в російській столиці більше вилучали коштів з України, ніж інвестували в неї. Саме на цю різницю, схоже, і зможе претендувати наша країна. На те, що ця різниця на нашу користь, вказує саме засекречення даних про фінансові операції Держбанку Радянського Союзу. Проте, вже зараз ясно, що вирішення цієї проблеми, насамперед, слід шукати не на юридичному, а на політичному рівні.