Руки в бюджеті
Бюджетний процес в Україні поки що триває в чиновницьких кабінетах, тоді як перші особи держави лише час від часу видають цим «рабам кошторису» цінні вказівки. Учора цим зайнявся прем'єр-міністр Віктор Янукович. На його думку, держбюджет на 2007 рік має стати бюджетом розвитку. А фінансове наповнення соціальних програм — лише наслідком економічного зростання. «Інноваційна спрямованість бюджету 2007 року — це наша мета. Соціальна складова наповнюватиметься, коли працюватиме економіка», — сказав прем'єр, відкриваючи вчорашнє засідання уряду.
Проте бюджетне будівництво лише здається спокійним і неквапливим процесом. Насправді тут переплітається безліч інтересів: від рядових платників податків, зацікавлених, з одного боку, не дуже обтяжувати особистий бюджет, а з іншого — таких, які намагаються проконтролювати, на що конкретно витрачаються і як використовуються їхні гроші. Звичайно, в масштабах держави дуже складно доповісти конкретному громадянинові Іваненко, куди використали його податки як фізичної особи або, скажімо, як власника взуттєвого магазину чи косметичного салону. Для цього в нас є Рахункова палата й Контрольно-ревізійне управління, які покликані рахувати бюджетні копійки. А ось, наприклад, у Сполучених Штатах громадянин має досить конкретну інформацію. Таким, що найчастіше перевіряється й, щоправда, найдорожчим там, за океаном, є місцевий. Щоправда, в такому величезному місті, як, наприклад, Чикаго за ним не так уже й легко слідкувати. Але зате там будь- який громадянин належить до якого-небудь громадянського товариства. Якщо ви українець і берете участь у житті національної громади, то можете не турбуватися. Її керівники дуже щільно контактують з мером і регулярно доводять до нього зведення про ті або інші потреби громади — потрібно побудувати школу, відремонтувати дорогу або поліпшити транспортне обслуговування. А мер регулярно докладає про зроблене, причому не лише національним громадам, але й пресі. Проте й тут не обходиться, напевно, без звичної нам показухи. А ось уже в маленьких містах, де майже всі знають один одного, бюджетні відносини носять майже сімейний характер. Там мер особисто повідомляє платнику податків, на що пішли його гроші ще й тому, що зацікавлений у тому, щоб справний платник податків не вибрав для проживання інше місце, де податків потрібно платити поменше. Але, як правило, більш заможні люди шукають для себе місце проживання там, де потрібно платити високі місцеві податки, тому що впевнені: саме там їм буде забезпечена й безпека, й хороше житлово-комунальне обслуговування. При цьому ніхто, природно, не згадує про політику.
У нас же бюджетний процес і політика, як писав поет, близнюки-брати. Прем'єру, наприклад, доводитися відбиватися від спроб опозиції встановити свій контроль над використанням бюджетних коштів, тобто просто завадити уряду приймати ті чи інші рішення. Природно, ручне управління бюджетом у країні вже давно й остаточно засуджене, хоча, прямо скажемо, такі факти ще трапляються. Але ще гірше, коли бюджет просто намагаються приватизувати. Учора Янукович дуже гостро виступив проти цього. Відкинувши можливість використання «політичної складової» в контролі над використанням бюджетних коштів, він підкреслив, що уряд збирається повести боротьбу з корупцією у сфері використання бюджетних коштів. «Лише реформи дають нам змогу подолати це явище, яке існує в усьому світі, — сказав він і продовжив: — Наше завдання відбити руки тим, хто тягнеться до державних грошей, до бюджету». Прем'єр поставив завдання перед МВС і КРУ «ретельно стежити» за використанням бюджетних коштів і співробітничати в цьому питанні з Рахунковою палатою й Генпрокуратурою.
І все ж таки в бюджетному питанні в країні триває неголосний, толерантний, але все ж таки вельми корисний діалог. Так, викладені висловлювання прем'єра прозвучали після того, як Президент країни звернув його увагу на те, що в проекті держбюджету на наступний рік закладено ряд системних ризиків для національної економіки. На думку Президента, запропонований варіант бюджету має ознаки «інструмента розподілу ресурсів, а не інструмента національного розвитку». Зазначалася неприпустимість скорочення адресних соціальних програм на користь підтримки окремих галузей. Глава держави застеріг і від повернення практики «ручного» розподілу бюджетних коштів. Наскільки близькі позиції.
