Рушничок для Енді Воргола та «Дня

В українському текстилі світогляд майстрів традиційно відображався не менш виразно, ніж, приміром, у кераміці. А тому текстиль несе в собі потужний заряд автентичної духовної генетики. Сучасні панно та гобелени так само насичені образним світом своїх творців. Тільки тепер до певного набору символіки та орнаментики додався ще й суспільно-політичний контекст. Серед робіт, представлених на ІІІ Всеукраїнській трієнале художнього текстилю, що проходить у виставкових залах Київського будинку художників, є, приміром, «Пам’ятник рукам, що не крадуть» та вишиті на рушниках обличчя лідерів нації — Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Віктора Януковича та... Міккі Мауса.

Гобелен та панно — мистецтва, так би мовити, солідні та давні, сьогодні актуалізуються завдяки новій образності. Хоча, судячи з робіт, представлених на виставці, серед сучасних майстрів немало спадкоємців творчої традиції Марії Примаченко та бойчукістів.

Український художній текстиль — це передусім визнані майстри, що працюють у сплаві європейської традиції та народного мистецтва (гладке ткацтво, ремізне ткацтво на станках, ручне ткацтво на рамі, вишивка).

— Найсильніша ланка — це генерація середнього покоління, які здобували освіту в 70—80-х роках, — розповідає Зоя ЧЕГУСОВА, член НСХУ, Президент Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА. — Наприклад, Оксана Риботицька та Ольга Парута-Вітрук — це учениці дуже відомих в Європі Карла Звіринського та Романа Сельського. Свого часу вони навчалися ще в буржуазних Польщі, Німеччині, Італії. Ця Львівська школа зберегла європейську традицію.

Загалом ІІІ Всеукраїнська трієнале художнього текстилю об’єднала 160 творів 90 майстрів з усієї України. Серед них — як визнані (зокрема, київські Л. Жоголь, Н. Борисенко, Н. Пікуш, Т. Кисельова, Н. Гронська, М. Базак; львівські О. Парута-Вітрук, Н. Шимін, В. Ганкевич, Т. Печенюк, Г. Кусько; О. Левадний із Полтави; Б. Губань з Івано-Франківська; А. Шнайдер із Херсона; М. Чурлу з Сімферополя), так і молоді творці — студенти ВНЗ України.

Утім ні з традиційним, ні з новим українським художнім текстилем українці майже не знайомі. Роботи наших майстрів можна побачити тільки раз на три роки — завдяки Всеукраїнському трієнале. Хоча вже не перший рік ідеться про створення окремої експозиції, й Україна, безсумнівно, має всі творчі ресурси для створення експозиції. можливо, не гіршої за представлену у всесвітньо відомому лондонському музеї декоративно-ужиткового мистецтва Вікторії та Альберта.

Тож не втратьте нагоди, що випадає тільки раз на три роки. Всеукраїнська трієнале художнього текстилю у виставкових залах Центрального будинку художника (Київ, вул. Артема, 1-5) триватиме до 30 січня.