ЩОДЕННИК

14 вересня

— Я знаю, що треба вміти прощати всім, а тим паче близьким, рідним людям, — говорить моя сусідка, яка сама має вже дорослих дітей, — але ж одну образу рідному батьку пробачити не можу ще з дитячих літ.

А довелось їй, семилітній дівчинці, мати якої від вранішньої до вечірньої зорі полола буряки на черкаських чорноземах, побачити, як батько з чоловіками-односельцями випивав під магазином. Мужики розташувались, лежачи на спориші, пили горілку і закушували консервами «Кілька в томаті». Дівчинка в руках тримала 18 копійок, які мама дала на хліб. А так хотілося тієї кільки!.. Вона здавалась такою пахучою, смачною. Думалося: «Як виросту, зароблю гроші й куплю цілий мішок таких баночок — собі, братику та мамі, а йому не дам ні шматочка».

Проходять роки за роками, та аромат консервованої кільки в томаті раз по раз нагадує жінці гіркі сльози образи тієї семилітньої дівчинки із Гречанівки.