ЩОДЕННИК

Дізнатися про те, що поезію можна бачити у викладанні фізкультури, було для мене, принаймні якось несподівано. Входити на урок до спортивного залу під музику, мов до храму фізичного здоров’я, у нас не прийнято. Однак Сергій Граждан, вчитель з 38-річним педагогічним стажем, саме так зазвичай розпочинає заняття зі своїми учнями. А потім, ніби за помахом чарівної палички, зі стін висуваються бруси, перекладини, канати — спортивні снаряди, на яких може одночасно працювати п’ятнадцять осіб. Це обладнання було ним особисто сконструйовано п’ятнадцять років тому і викостовується досі у школі №20 міста Кіровограда. Сьогодні уроки проходять без музики, оскільки магнітофон зламався, а на те, щоб купити новий або хоча б відремонтувати старий, у школи немає грошей.

Знайомство з цією людиною так мене вразило, що наступний свій день я розпочала саме із зарядки, а дорогою на роботу думала про рівень європейських стандартів з підтримки фізичного здоров’я. Ось, наприклад, в одній зі шкіл, що розташована неподалік Лондона, на чотириста учнів є вісімнадцять майданчиків для регбі, два басейни і два легкоатлетичні зали, а ми ж сприймаємо як особливо значущу подію недавнє відкриття одного нового дитячого стадіону у Кіровограді.