ЩОДЕННИК 29 вересня

Українець нині масово худне. Мо’, воно й на краще. Принаймні чоловіки попідбирали боки, животи, підборіддя — стало видно плечі, груди. Мило глянути. Між іншим, тепер не ми на молодиць, а здебільшого вони на нас озираються. Ті з чоловіків, хто досі не мав жодного шансу, наразі отримали сто очок фори. Ось вони, вчорашні опасисті сердечники, товстуни-діабетики, важковаговики-астматики, а сьогодні красені-козарлюги — раннього ранку крокують центральною вулицею нашого маленького містечка. Дівчата-школярки перешіптуються на лавах. Молоді жінки відверто прикипають поглядами. Навіть старенькі бабусі мимоволі роблять кілька кроків. Та хіба наздоженеш? Легка статура, цілеспрямований погляд, рішуча хода — супермени, та й годі.

І ось вони завертають за ріг. Тут уже насправді починається великий спорт — чоловіки переходять на біг, мчать вулицею наввипередки, тіснять один одного, змагаються в спритності й витривалості, зрештою, добігають до ошатного будинку з колонами і розпочинають штурм дверей...

Ось воно що — «Бюро із працевлаштування». Заходжу. Довга вервечка підтягнутих «суперменів» вишикувалася в чергу. За... допомогою по безробіттю.

№185 29.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»