«Спекулятивні фантазії»

Учора розпочався дводенний візит російського президента Володимира Путіна до Білорусi. Формальним приводом для зустрічі російського президента зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком є засідання Вищої державної ради (ВДР) Союзної держави Росії й Білорусі. Як повідомила напередодні прес-служба Кремля, ВДР не збиралася рівно рік, а в Мінську цей захід не проводився майже п’ять років. Стільки ж часу минуло з останнього візиту Путіна в Білорусь, коли в січні 2003 року російський президент відвідував Мінськ саме для участі в засіданні ВДР. Після цього Путін і Лукашенко зустрічалися один раз — у жовтні поточного року в рамках саміту СНД у Душанбе.

У той же час, держсекретар Союзної держави Павло Бородін повідомив, що основна офіційна тема поїздки президента Росії до Білорусі — торгово-економічні проблеми. За його словами, під час російсько-білоруських переговорів на вищому рівні обговорюватимуться «зовнішня політика, паливно-енергетичний баланс, підготовка конституційного акту, а також запровадження платіжного засобу й інші питання». Крім того, Бородін заявив може бути відновлена ідея об’єднання двох країн. За його словами, найбільш важливим на порядку денному візиту Путіна до Білорусі буде питання про перебіг «підготовки конституційного акту, який стане Конституцією Союзної держави в перехідний період». У той же час, Бородін зауважив, що «конституційний акт готується не під якогось президента, не під особистість, а для наших народів». При цьому, кажучи про можливу структуру влади Союзної держави, він зазначив, що поки немає якогось одного варіанта розвитку подій. «Є варіанти, що президент Росії стане президентом Союзної держави, а віце-президентом — глава Білорусі. Є варіанти, коли президент обирати меться колегіально, а віце-президентами стануть глави двох наших держав. Є й інші варіанти», — повідомив П. Бородін.

Раніше декілька російських і західних ЗМІ з посиланням на експертів повідомили, що Путін після березневих виборів може очолити союзну державу Росії й Білорусі, а Лукашенко — союзний парламент. На думку експертів, такий план дозволив би Путіну, який за російською конституцією не має права на третій президентської термін, залишитися при владі на чолі нової геополітичної структури.

У Кремлі ці твердження спростували, назвавши їх «спекулятивними фантазіями». Їхню неспроможність визнав голова Союзного парламенту, лідер «Єдиної Росії» Борис Гризлов, який заявив цього тижня журналістам, що остаточний варіант Конституційного акту Союзної держави поки не узгоджений і не переданий до ВДР. «Ми не зупинилися на жодному з варіантів наділення повноваженнями керівника або глави Союзної держави, а також інших інстанцій керівного рівня. Це і є головним питанням, до якого ми ще не прийшли», — сказав Б. Гризлов.

Заступник голови постійної комісії парламенту Білорусі у міжнародних справах і зв’язках з СНД Сергій Костян також не бачить ніяких зрушень у переговорах про створення об’єднаної держави. «Візит Путіна не являє собою ніякої сенсації. Білорусь є i залишиться незалежною державою, й Мінськ дуже чітко дав це зрозуміти своїм колегам iз Кремля», — цитує Бі-Бі-Сі слова Костяна.

Нагадаємо, що Договір про співтовариство Росії й Білорусі було підписано в Кремлі 1996 року. 1999 року президенти підписали договір про Союзну державу й запровадження єдиної валюти з 1 січня 2008 року. Незважаючи на гучні заяви про інтеграцію, процес відтоді загальмувався. Досі не готовий узгоджений конституційний акт, робота над яким розтяглася на довгі роки. Така ситуація посилила скепсис у суспільстві обох держав.

КОМЕНТАР

Чи дійсно Лукашенко готовий піти на союз Білорусі та Росії? Чи є білоруському лідерові що протиставити Росії?

Анатолій ЛЯБЄДЬКА, лідер Об’єднаної громадянської партії, голова національного комітету Об’єднаних демократичних сил:

— У Лукашенка, безперечно, складна ситуація, але не настільки, щоб бути 79-м губернатором у Російській Федерації. Все ж таки Лукашенко, за нашим політичним діагнозом, хворий на владу, і йому потрібна вся влада, без залишку. І в цій ситуації краще бути першим парубком у білоруському селі, аніж вісімдесятим у російському місті. Це абсолютно очевидно. І Лукашенко ще не в такій ситуації, щоб піклуватися про свою особисту безпеку та ховатися десь у російській глибинці. Тому озвучений варіант, згідно з яким Путін — президент, а Лукашенко — керівник парламенту, — це несерйозний підхід і нічого окрім усмішки він не викликає. Адже під це треба підвести серйозну правову базу. Я гадаю, що сьогодні для Білорусі, скоріше, існує загроза не політичного аншлюсу, а втрати економічного суверенітету. Це — правда. І я гадаю, що на порядку денному стоятиме все ж таки не конституційний акт, коли немає єдиного варіанту для обговорення, а обговорюватимуться питання ціни газу на наступний рік, можливості отримання Білоруссю кредиту. Зі свого боку Росія представлятиме список тих підприємств, які цікаві для російського бізнесу і на які вони «поклали око». Росіяни не проти взяти участь у «прихватизації», корупційній приватизації. Ось за цими питаннями будуть іти дебати. Якщо тут Лукашенко піде на поступки, то загроза економічному суверенітетові існує.

Зараз ситуація така, що за риторикою Лукашенко також захисник суверенітету Білорусі. Інша річ, що в поняття суверенітет ми вкладаємо різні підходи. Для нас суверенітет — це цінність, а для Лукашенка — засіб утримання влади. І він використовує суверенітет як засіб утримання влади. У Мінську сторонам є про що говорити, зокрема, й про транзит. Якщо Росія втратить білоруський транзит, то найближчим часом вона не в змозі запропонувати альтернативу. Окрім того, на території Білорусі дійсно є російські військові об’єкти. Між країнами існує непоганий товарообіг. Хоча, щодо цього більш вразливою є білоруська сторона. Проте, російський бізнес і урядовці виявляють цікавість до продуктів нафтопереробки, які Білорусь продає до Росії.

Союз Білорусі та Росії в риториці матиме місце. Але, безперечно, це вже не головна тема-фішка, хоча колись вона була мало чи не головною в будь-якій російській виборчій кампанії.