Степан СЕМБЕР: «Я прихильник партії патріотів міста Ужгорода»

27 вересня в Ужгороді відбудуться вибори мера міста. Один із кандидатів — колишній перший заступник голови міськради Степан Сембер.

— Враховуючи, що вас висунули й підтримали різні організації, як поясните таку єдність у настроях ужгородців, особливо заводчан, які багато в чому уже зневірились?

— Якщо люди дійсно вбачають щось нове, маю надію, позитивне у підготовці виборів голови міської ради у порівнянні з попереднім періодом, то це є доброю ознакою.

Основу нашого добробуту вбачаю в невідкладному налагодженні промислового виробництва.

— В останні роки наші заводи фактично зупинились. А ви, здається, робите акцент на поновленні їх діяльності?

— Так. А щодо малої приватизації та розвитку бізнесу, то їх ніхто і не збирається призупиняти. Це просто неможливо. До того ж, вони не йдуть всупереч діяльності місцевої влади.

— Ви все ж вважаєте, що заводи в змозі піднятись, а їх робітники повернутись до праці?

— Не тільки вважаю, а глибоко переконаний.

— Ви, як колишній перший заступник голови міськради, мали певну змогу і обов’язок подбати за такий напрямок дій місцевої влади разом з обласною, скажімо, ще рік чи два тому. Чому ж цього не сталося?

— Частково ви самі відповіли: мав певну змогу. І робив усе від мене залежне. В усякому разі, свій авторитет перед ужгородцями намагався не втратити.

Також згоден, що у мене були прямі обов’язки. Але погодьтесь і ви, що до них необхідна ще й наявність керованої в цьому напрямку господарської політики. Саме на таку можливість, тобто керовану мною господарську політику, я розраховую у випадку своєї перемоги на виборах.

— Степане Васильовичу, чимало ужгородців вважають вас людиною з команди колишнього мера міста пана Ратушняка. Що ви скажете на це як колишній перший його заступник?

— Так, з однієї команди. Але, на щастя, ця команда не була кланована, як ті англійські вівці. Моя робота в Ужгородській мерії — це не робота у «Ріо-синдикаті», як це комусь уявляється.

Повинен нагадати, що я був суперником пана Ратушняка на місце мера у 1994 році і потрапив у його команду не як близький знайомий пана Ратушняка, а як спеціаліст своєї справи, комунальної.

— Степане Васильовичу, якій ви політичній партії симпатизуєте, або ж є її висуванцем? Під якими прапорами йдете до виборів?

— Я глибоко безпартійний. Не кон’юнктурно, а по своєму світогляду. Тому я лише за одну партію: партію патріотів міста, де ми живемо, де могили наших рідних.

— Чи означає ваша відповідь, що у разі обрання вас головою міської влади ви будете формувати тепер уже свою команду спеціалістами з різними політичними поглядами? Якщо так, то чи буде це команда однодумців?

— Взагалі, слово «команда» мені не зовсім подобається. Особливо, як його почали розуміти останнім часом. Хіба вулиці будуть чистіші, якщо їх доглядатиме хтось від НДП, СДПУ(о), Руху, чи від комуністів?

— Як вбачається, немало працівників міськради і її виконкому підбиралися свого часу з огляду на особисті стосунки з колишнім ужгородським мером паном Ратушняком. У випадку вашої перемоги на виборах, чи буде реформуватися міська влада?

— Повідомлення про багаточисленні перевірки діяльності Ужгородської мерії, зокрема представниками Генеральної прокуратури України, багато в чому забезпечує саме таке уявлення громадян про ужгородську владу. Якщо буде доведено вину, то винуватиці понесуть особисту кримінальну відповідальність, а колектив мерії — моральну.

Звичайно, зміни у діяльності, самій організації міської влади обов’язково будуть. Реформування, як і можлива заміна окремих працівників Ради та виконкому, повинна окреслюватись розумними межами. Якраз на цих критеріях базуватимуться дії самого голови.

№183 25.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»