Суддям набридло ділитися владою
Був час коли Президент країни дуже сильно напосівся на працівників ДАЇ, багато з яких, як відомо, годувалися в основному завдяки хабарам. Було навіть вирішено, на задоволення порушників правил дорожнього руху, цей підрозділ ліквідувати, що зумовило істотне зростання дорожньо-транспортних випадків і жертв на дорогах — водії перестали боятися закону, оскільки всіх його вартових влада без розбору перетворила на злочинців. Проте даїшні хабарники виглядають просто сосунцями у порівнянні з українськими суддями, які привласнили собі привілей встановлювати найвищі кримінальні тарифи (інколи вони сягають 50% від суми позову) за свої «послуги». Ось кого б «закрити». Але як можна? А де ж тоді вирішувати всі справи?! Причому не лише простим громадянам, а також різним кримінальним авторитетам, але й бізнесу, політикам найвищого рангу. Останні, щоправда, платять далеко не завжди, оскільки мають преференцію на телефонне право й можуть у разі чого прикрити гріхи того чи іншого судді... Тому на український суд поки що, як-то мовиться, немає управи.
Але є небезпека, що певні продвинуті у сферу корупції суддівські чиновники (сьогодні вони не мають жодних підстав для хабарів, оскільки не в приклад даїшникам, у них вельми чимала зарплата й завидна пенсія — з погляду трудових пенсіонерів) не збираються зупинятися. Враження таке, що вони вирішили консолідувати ряди, щоб «відстояти» свої права й навіть отримати додаткові. Так, Рада суддів України на засіданні у вівторок ухвалила рішення про проведення 26 червня у Києві позачергового 8-го з'їзду. На ньому планується розглянути питання про стан дотримання законодавства щодо незалежності судової системи, дисциплінарної практики Вищої ради юстиції (ВРЮ) стосовно суддів, звіт членів Вищої ради юстиції, обраних від суддівського корпусу.
У повідомленні про це також зазначається, що голова Ради суддів Петро Пилипчук наголосив, що до такого надзвичайного кроку суддів спонукало незабезпечення державою гарантій незалежної судової влади, системне безпрецедентне втручання в її діяльність представників інших гілок влади. Крім того, Рада суддів розглянула пропозицію ВРЮ щодо проведення круглого стола з питань призначення суддів на адміністративні посади й рекомендував суддівському корпусу утриматися від участі в цьому заході, оскільки призначення суддів на адміністративні посади законодавці мали врегулювати не підзаконним актом (постановою Верховної Ради), а за допомогою змін до чинного законодавства. «У цій ситуації Рада суддів України, — йдеться у повідомленні, — як вищий орган суддівського самоврядування в період між з'їздами вирішив за необхідне взяти на себе відповідальність щодо призначення суддів на адмінпосади». Більш того, Рада суддів вирішила розглянути подання голови Верховного Cуду України Василя Онопенка (донедавна — діяча БЮТ) щодо призначення понад 30 суддів на адміністративні посади в місцевих судах.
Ну що ж, права в нас, як відомо, не просять — їх беруть, іншими словами, захоплюють. Тим більше, що попереду вибори до Верховної Ради, результат яких, як у нас уже бувало, вирішуватиметься не стільки на виборчих дільницях, скільки в судах, де в адміністраторів, хоч що кажіть, чималий уплив і влада. Так що Раді суддів саме час брати владу до своїх рук і на знак помсти тим, хто втручається в діяльність судів, замінювати собою законодавчу владу, добре, що її й без того пропонується вважати нелегітимною й, усупереч Конституції, на кілька місяців узагалі ліквідувати. «...Вагоме слово з'їзду суддів для врегулювання ситуації назріло», — наголошують автори повідомлення, але на всяк випадок не хочуть, щоб його почула громадськість, а тому, повторюємо, ухиляються від дискусії на круглому столі.
Цим занепокоєна Вища рада юстиції, яка сподівалася знайти певне узгоджене рішення. Голова цієї ради Лідія Ізовітова розповіла, що сьогодні в країні склалася ситуація, за якою призначення суддів на адміністративні посади може здійснюватися трьома суб'єктами: Президентом — згідно з нормою закону про судоустрій, «визнаною рішенням Конституційного Суду від 16 травня 2007 року неконституційною», Вищою радою юстиції — відповідно до постанови Верховної Ради від 30 травня нинішнього року та Ради суддів, «яка сама надала собі таких повноважень». За словами голови ВРЮ, станом на 1 червня 2007 року скінчився п'ятирічний термін перебування на посаді близько 300 голів і заступників голів судів. На її думку, невчасне або ж нелегітимне призначення суддів на адмінпосади може призвести до дестабілізації діяльності судової системи і як результат — до погіршення стану здійснення правосуддя та захисту прав і свобод людини й громадянина в державі. В одному лише з Ізовітовою можна не погодитися: невже може бути ще гірше?
