Свято свят

Цього року на кінець серпня прийшлося чимало великих подій, як світських, так і церковних. Не встигли відзначити 10-ліття незалежної України, як наступило одне з найбільш шанованих православними і греко-католиками свято — Успіння Пресвятої Богородиці. Цій євангельській події в Україні присвячено чимало храмів, починаючи з Успінського собору Києво-Печерської лаври. День Успіння відзначається особливо пишно, бо виповнилося 950 років із того часу, коли великі святі української землі преподобні Антоній та Феодосій заснували Києво-Печерську лавру. Але й це не все — до Лаври прибули мощі (глава) святого апостола Андрія Первозванного, якого особливо шанує православний світ (на фото). Згідно із благочестивим переданням, ще у першому столітті, невдовзі після смерті та Воскресіння Ісуса Христа, апостол Андрій передбачив заснування Києва та хрещення народів Київської Руси.

Скільки християнських, старовинних, значущих духовних свят, а миру, злагоди у нашому суспільстві не побільшало. Гілки розколотого православ’я не об’єднали ні великий ювілей, ні мощі апостола Андрія. Кожен святкує сам по собі, у своєму «куті». Представники влади об’їжджають храми, аби когось не образити, не пропустити. Замість того, щоб відстояти урочисту літургію у величному патріаршому соборі єдиної незалежної Української православної церкви.

На 950-літню річницю до Лаври — всеукраїнської святині — не запрошено представників інших християнських конфесій. Попри те, що в часи заснування печерного монастиря на схилах Дніпра християнська спільнота була ще єдиною, і, таким чином, Лавра є спадщиною всіх українських християн. Між тим, у пресі, на телебаченні, навіть у храмах можна чути давно всім знайомi взаємні міжправославні звинувачення, «розбірки». Навіть у великі свята. Складається враження, що сам Син Божий — якби він сьогодні прийшов на українську землю — не зміг би зупинити ворожнечу між християнами, а особливо — між православними України.