Тепер в України теж є програма «Нафта в обмін на продукти»
Москва погодилась із пропозицією Києва розрахуватися за нафтові борги сільськогосподарською та іншою продукцією. А український прем'єр Валерій Пустовойтенко погодився з думкою Москви, що Київ «незадовільно розраховується за енергоносії». Тож голова українського уряду має намір уже ближчим часом продовжити в Москві розмову на цю тему, а також чекає у Києві гостей — керівництво «Газпрому». Сьогодні прем'єри обох країн зустрічаються в Криму із керівником «Лукойлу», де говорять про термін і обсяги додаткових поставок нафти.
Міністр зовнішньо-економічних зв'язків і торгівлі України Андрій Гончарук зазначив, що російська нафта надійде в нашу країну вже в липні-серпні.
Обмін за принципом «ми вам — товари, ви нам — нафту» Україні вигідний уже й тим, що продукція, яку візьме Росія, не має іншого ринку збуту.
Створення українсько-російської програми під умовною назвою «Нафта в обмін на продукти» — поки що єдиний реальний результат візиту Степашина. Можливо, сьогоднішні севастопольські зустрічі Пустовойтенка й Степашина вирішать принаймні частину проблем навколо Чорноморського флоту — відомо, що тут Росія є нашим боржником. Степашин запевнив: розрахунки по боргах має бути зроблено в місячний термін. Затягувати з цим Москва не хоче. Сергій Вадимович, схоже, впевнений: втілити в життя задумане вдасться. Він уже назвав літо 99-го року — «з хорошим дощиком, який я вам привіз із Москви» — хорошим для українсько-російських відносин.
КОМЕНТАР
Сергій ПИРОЖКОВ, директор Інституту російсько-українських відносин:
— Зрозуміло, що під час візиту обговорюватимуть ситуацію напередодні президентських виборів, бо Росія не може бути в стороні від цих проблем. Але в якій сфері, в який спосіб вестимуть розмови — це суто приватна справа.
Чи залишаться чергові домовленості на папері й нічого не буде вирішено після цієї зустрічі? Суто практичні питання, пов'язані з економічною співпрацею, не вирішують через те, що обидві країни перебувають у кризовій ситуації. Кожна зустріч, кожні такі переговори на найвищому рівні дають поштовх, щоб усі ланки виконавчої влади займалися вирішенням цих питань.
Вадим КАРАСЬОВ, заступник директора Харківської філії Інституту стратегічних досліджень:
— Такі робочі візити вищих керівників багатошарові. Тут враховуються міжелітні зв'язки, державний аспект і робочі проблеми, пов'язані з тим, що спільність економічних проблем, економічні зв'язки вимагають якогось оперативного рішення. Я не думаю, що головна мета візиту — допомогти нинішньому Президенту Леоніду Кучмі переобратися. Оскільки фігура Степашина, як політика, пропорційна з фігурою прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, а не Президента. З іншого боку, влада й Президент усе-таки зацікавлені в щільності контактів зі своїми сусідами — так званими «стратегічними партнерами». Бо це формує специфічний іміджевий текст влади, яка діє в різновекторних напрямках, працює активно на Захід і Схід. Навряд чи Степашин допоможе Кучмі, оскільки йому треба більше думати про себе, враховуючи власне політичне становище в Кремлі. Не можна виключати, що місія Степашина — зробити розвідку на місці, дізнатися, яка передвиборна обстановка, які перспективи тих або інших кандидатів.
