Ціни «поїхали»
Держава не впливає на ринок нафтопродуктівУ країні розгорається чергова цінова криза. Столичні автомобілісти нервують: згідно з поширюваними чутками, ціни на бензин, які в травні перевищили торішні на 40—60%, і надалі зростатимуть. Водночас офіційна статистика виглядає вельми спокійно. За даними Держінспекції з контролю за цінами за другу декаду травня середні ціни по Україні підвищилися на дизпальне на 6 коп. (3,4%), на бензин А-76 на 4 коп. (2,6%), на бензин А-95 на 12 коп. (5,1%).
Проте горезвісна середньолікарняна температура «лікує» здебільшого високих чиновників, яким, як правило, не доводиться самостійно оплачувати бензин для своїх авто.
В аналітиків, які постійно моніторять український ринок нафтопродуктів, дещо інша думка. Директор науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапегін у розмові з «Днем», зокрема, звернув увагу на те, що в Україні ціни на нафтопродукти все ще нижчі, ніж у Європі. Це робить експорт привабливим, а оскільки він здійснюється без будь-якого контролю з боку держави, то це й несе в собі істотну загрозу. Сапегін відзначив, що за нормальних обсягiв поставки нафти до України (вони дещо знизилися, але не опустилися нижче критичного рівня) експорт за перший квартал зріс у декілька разів. У результаті, зазначає експерт, ринок оголився, хоч і не настільки, що пального не вистачає. Черг на заправках, констатує Сапегін, в Україні не спостерігається. Проте запаси нафтопродуктів поменшали, і саме це впливає на ситуацію на ринку.
Найголовніша причина нинішньої нафтової кризи, на думку експерта, полягає в тому, що держава не здатна управляти ринком, вона не має відповідних механізмів. До речі, Росія, яка незрівнянно багатша на ресурси, постійно відстежує ситуацію на внутрішньому та світовому ринках і відповідно до неї гнучко змінює експортне мито на нафту та нафтопродукти.
В Україні уряд вже традиційно працює з цінами як пожежна команда. Енергетичний віце-прем’єр Андрій Клюєв провів дві наради з нафтотрейдерами, російськими власниками українських нафтопереробних заводів і власниками джобберських мереж АЗС ( в п’ятницю й учора). У понеділок з експертною групою радився глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко.
Учора Андрій Клюєв розтлумачував бізнесові колізії журналістам. При цьому нинішнє підвищення цін він назвав «спекуляцією». І розповів про те, що уряд вирішив на тиждень заборонити весь експорт світлих нафтопродуктів. На місяць обмежена рентабельність оптових поставок (до 7%). Усім великим нафтотрейдерам наказано натиснути на свою джобберську мережу, щоб рентабельність продажу нафтопродуктів на внутрішньому ринку не перевищувала 13% (зі слів Клюєва, протягом останніх днів вона становила 18—20%). Щоб виправити ситуацію в Києві, де спостерігається найбільше зростання цін, вирішено терміново перекинути сюди великі обсяги нафтопродуктів із Шебелинки. Уряд, зі слів Клюєва, очікує, що внаслідок вжитих заходів ціна нафтопродуктів знизиться в середньому на 10% і це буде помітно вже сьогодні. А наступного тижня планують нову нараду з нафтовиками, спрямовану на те, щоб пролонгувати нинішній обмежувальний меморандум до жнив та захистити аграріїв від непосильних для них цін. Останнім обіцяно, що дизпальне хоч і перевищить обіцяні раніше 1700 гривень за тонну, але все ж опуститься істотно нижче нинішнього рівня (2200 грн./т) і, як передбачають урядові експерти, ціна на нього для аграріїв становитиме не більше 1800—1850 гривень. Одночасно А. Клюєв запевнив, що уряд працює над тим, щоб мінімізувати ефект ланцюгової реакції, яку зазвичай викликає підвищення нафтових цін, і не допустити зростання споживчих цін на такі продукти, як хліб, молоко тощо.
Словом, для уряду настав досить критичний момент, коли його досягнення можуть зрівнятися також i з прорахунками та призвести до політичних втрат. На терезах, з одного боку, зростання економіки, зумовлене, щоправда, здебільшого сприятливою кон’юнктурою для металургії. На іншій шальці — невдача політреформи, розвал парламентсько-урядової коаліції, затримка з пуском нафтопроводу Одеса — Броди та нафтові проблеми, що здатні спровокувати інфляцію. Нескладно передбачити й неоднозначну реакцію бізнес-середовища на нинішнє силове регулювання ринку нафтопродуктів. Хоча, за великим рахунком, крім російських нафтових компаній, які володіють більшою частиною потужностей із виробництва та продажу нафтопродуктів, тут регулювати нічого, тим більше, що в них свій «регулювальник»: у червні планується підвищення експортного мита на нафту з Росії. Зокрема — й для українських заводів.