У «газовій» атмосфері...

Вище керівництво Євросоюзу і Росії вчора вперше зустрілося після так званої «газової війни», влаштованої «Газпромом» Україні на початку року. Енергетична тематика стала ключовою під час саміту в Сочі. Критичні статті європейської преси у бік Кремля створювали не найприємніше тло для переговорів. Хоча росіяни намагалися почуватися впевнено, «єесівці» ж робили вигляд спокійних і доброзичливо налаштованих переговірників.

«Хоча обидві країни вважають себе «стратегічними партнерами», ніколи ще їхні інтереси не були настільки протилежними. Зіштовхнувшись із зростанням цін на нафту, європейські країни намагаються проводити «мускулисту» енергетичну політику, що виходить у них досить важко. Коли на початку року Москва ненадовго припинила поставки Україні, по території якої проходить один із головних транзитних коридорів для російського газу, країни ЄС збагнули рівень залежності від російських газових родовищ», — написала вчорашня французька газета «Ля Монд». Статтями про брюссельсько-московські труднощі рясніла фактично вся західна преса, що, напевно, не додавало ентузіазму насамперед російському керівництву. Москва на офіційному рівні неодноразово заявляла, що саміт Росія — ЄС — свого роду репетиція до липневої зустрічі лідерів «вісімки» в Санкт- Петербурзі. Якщо вчорашня атмосфера саміту «перенесеться» до північної столиці Росії, то її навряд чи можна буде назвати комфортною.

Російська сторона ще напередодні саміту заявляла, що центральною темою зустрічі стане енергетична безпека на континенті. Про важливість діалогу між ЄС і Росією в енергетичній сфері вчора говорив і канцлер Австрії Вольфганг Шюссель. Його країна наразі головує у ЄС. За словами австрійського лідера, цей діалог «має базуватися на прозорості, взаємності, безпечних зв’язках і безпечних поставках». На час підготовки матеріалу ще не були відомі підсумки саміту, однак із великою часткою імовірності можна передбачити, що найцікавіша суть переговорів залишиться «за кулісами». Громадськості, як завжди, буде запропоновано розгадувати чергові ребуси дипломатичних заяв учасників саміту.

Тим часом протиріччя між сторонами в енергетичній сфері досить гострі. Москва, приміром, розраховує на те, щоб «Газпрому» дозволили зміцнити свої позиції в європейських країнах. У Росії дуже образилися на недавню гучну реакцію британських політиків, які виступили проти купівлі «Газпромом» найбільшого поставника газу в Великій Британії фірми Centrica. У свою чергу, представники ЄС наполягають на ратифікації Москвою так званої Енергетичної хартії. Вона, зокрема, передбачає роботу закордонних компаній на російських газових родовищах і допуск фірм до експортної мережі трубопроводів «Газпромоу». Росія відкидає пропозиції «єесівців» і заявляє, що країни ЄС користуються подвійними стандартами, блокуючи спроби «Газпрому» вийти на ринок доставки газу споживачам у Європі.

Російський президент Володимир Путін між тим учора постійно говорив про переваги співпраці з Євросоюзом і про те, яку велику увагу приділяє Москва розбудові відносин із Брюсселем. Він назвав ЄС своїм «ключовим міжнародним партнером», із яким Москва спільно «працює над зміцненням стабільності і безпеки» на континенті, «реально сприяє економічному розвитку» Європи, «знаходить шляхи ефективного вирішення багатьох соціальних, екологічних, інформаційних проблем». У ЄС, напевно, досі не усвідомлювали настільки потужного впливу Росії на їхнє життя.

Попри загальну проблематичну ауру саміту Росія — ЄС, не обійшлося і без презентів для Москви. Сторони нарешті завершили переговори про спрощення візового режиму. І що привертає увагу — раніше, ніж це зробили Україна і ЄС. Саме вчора відбулося підписання двох угод — про спрощений порядок поїздок громадян і про реадімісію (передбачає повернення нелегалів у країну, з якої вони прибули). Володимир Путін висловив сподівання, що ці документи почнуть діяти до кінця цього року. Вартість шенгенської візи для росіян коштуватиме 35 євро (стільки ж, як і для українців). Для деяких категорій громадян буде спрощено порядок оформлення візи — зокрема для бізнесменів, науковців, журналістів, студентів, спортсменів.

ДО РЕЧІ

У тому, що Росія підписала угоду про спрощення візового режиму з Євросоюзом раніше, ніж це зробила Україна, нічого дивного немає. Москва розпочала відповідні переговори з Брюсселем ще в 2002 році. Саме тоді сторони вели мову про майбутнє Калінінградської області Росії після того, як Польща і Литва, що оточують її, приєднаються до ЄС. Київ переговори про спрощення візового режиму фактично розпочав лише після помаранчевої революції. До того Брюссель ігнорував такі пропозиції українських дипломатів. У МЗС України поки що не беруться сказати, коли саме може бути укладено відповідний документ. Однак переговорний прогрес між Росією і ЄС може посприяти якомога швидшому пошуку компромісу між Києвом та Брюсселем. Найголовніше — документ між Україною і ЄС мав би містити більші преференції для українських громадян, ніж їх передбачає така ж угода для росіян. Принаймні на цьому у неформальних бесідах увесь час наголошують брюссельські чиновники. Попередні відомості про документ, підписаний учора у Сочі, поки що не додають оптимізму. Складається враження, що за своєю суттю він мало відрізняється від українсько-єесівського проекту. Прохання журналіста «Дня» до українських дипломатів прокоментувати відмінності між двома документами не увінчалися успіхом. Схоже, що Київ вирішив працювати за принципом: тихіше їдеш, далі будеш...