Україна–Югославія: в очікуванні першого кроку
Візит Президента Леоніда Кучми до Югославії співпав у часі з розслідуваннями, які в багатьох європейських країнах сьогодні проводяться з приводу використання збройними силами країн НАТО боєприпасів, що містять збіднений уран, під час повітряної війни проти Югославії 1999 року. До речі, і особовий склад українського батальйону в Косово, який учора відвідував Президент Кучма, проходить зараз медичне обстеження з цього приводу. Взагалі, те, що під час свого першого візиту цього року Кучма відвідує саме Югославію, де в нього відбулися і чергова зустріч з президентом Польщі Александром Квасьнєвським, і знайомство з новим президентом Югославії Воїславом Коштуніцею, можна розглядати як добрий знак. Знак, принаймні, уваги Києва до регіону, де є й завжди були його інтереси, і де українська присутність була б просто логічною. Міністр оборони України Олександр Кузьмук, як передає Інтерфакс-Україна, відрапортував Президенту, що в місцях дислокації українських миротворців у Косово підвищення граничних норм радіації не виявлено. Президент під час зустрічі з українською частиною українсько-польського миротворчого батальйону у складі сил КФОР, дислокованою в косовському селі Брезовица заявив, що, на його думку, потрібно відмовитися від використання озброєнь, які містять збіднений уран — так само, як уже відмовилися від використання протипіхотних мін. «Світ з цієї проблеми зробить правильні висновки», — заявив Президент, як передає Інтерфакс-Україна. Світ дійсно збентежений. Перед Новим роком було оприлюднено дані про смерть шістьох італійців та одного португальця від лейкемії. Всі вони перебували в складі частин, які брали участь або в повітряних атаках Югославії, або в миротворчій операції в Косово. Публікуються й дані про те, що, починаючи з 1992 року, від раку померло п’ятеро бельгійських військовослужбовців, які брали участь в операціях на території колишньої Югославії. Виявлено хворих на лейкемію у французьких збройних силах.
Югославські дані, опубліковані в газеті «Глас явності», свідчать, що після натовських авіаударів на півдні країни виникло шість радіоактивно забруднених районів.
Канцлер ФРН Герхард Шрьодер уже заявив з цього приводу, що хоча він особисто й не вірить у те, що використання боєприпасів із збідненим ураном могло спричинити лейкемію у військовослужбовців, він закликає НАТО дати максимально можливо повну інформацію з цього приводу.
Держсекретар США Мадлен Олбрайт уже заявила, що заряди зi збідненим ураном не могли бути причиною лейкемії. Такий же висновок зробили фахівці Всесвітньої організації з охорони здоров’я. Але все одно, очевидно, зв’язок між серією захворювань та авіаударами існує. Та й навряд чи хто зможе поручитися, що можливість катастрофи є повністю виключеною. Можливо, ця позиція України, як і те, що вона свого часу, принаймні, не висловилася на підтримку натовських авіаударів, допоможе Кучмі знайти спільну мову з новим югославським керівництвом. Попередні можливості української участі у відбудові мостів, шляхів, залізниць не лише в Косово, але і по всій країні вже зондувалися, вважалося, що деякі з проектів українські компанії могли б «освоїти» разом, наприклад, з македонцями. Втім, однозначної відповіді досі не було. І очевидно, багато що залежить від результатів особистої розмови між Кучмою та Коштуніцею, яка відбулася вчора увечері.
Загальна ситуація сьогодні, здається, складається не проти України. Тим більше, що Україна та Польща теж могли б вийти на югославські ринки із спільними проектами — поки дозволяє час. З іншого боку, у попередні роки Київ виглядав на Балканах не надто переконливо — і тому зараз буде важко. Росія в конкурентній боротьбі має перевагу давніх зв’язків, Захід — перевагу фінансових та політичних важелів. Візит Кучми в цьому плані — надзвичайно своєчасний. Оскільки в обох суспільствах фактор особистих відносин завжди значив набагато більше, ніж офіціоз.
До речі, зміст візиту вийшов далеко за межі проблем українсько-югославських відносин. Президент Польщі Александр Квасьнєвьский, з яким Леонід Кучма зустрівся в селі Рака, заявив, як передає Інтерфакс-Україна: «Ми працюємо над питанням, як знайти гроші та компанії», які братимуть участь у проекті будівництва нафтопроводу Одеса—Гданськ, «дуже важливому й корисному як для України, так і для Польщі».
