«Ведмежий» кошторис
Уряд нарешті затвердив і повідомив громадськості основні макропоказники економічного й соціального розвитку України на 2009 рік, на основі яких має розраховуватися новий бюджет. Як повідомив журналістам міністр економіки Богдан Данилишин, при цьому обрано оптимістичний сценарій розвитку економіки. У ньому передбачене зростання ВВП на рівні 0,4% від попереднього року, інфляція споживчих цін — 9,5% (грудень до грудня). Ціни виробників, згідно з цим прогнозом, зростуть на 112%.
На жаль, урядовий оптимізм грунтується здебільшого на тему, що вони ділять шкуру невбитого ведмедя. Як пояснив Данилишин, уточнення виходять з наслідків реалізації системних антикризових заходів уряду. Він зазначив, що ці макропоказники передбачають поліпшення динаміки світових цін, а відповідно й попиту на зовнішніх ринках металу.
З цим можна посперечатися. На думку експертів, попит на світовому ринку тяжіє до нуля. Економічна активність мінімальна, покупки роблять лише в разі великої необхідності, а платежі йдуть, як то кажуть, зі скрипом. Якщо договори й укладаються, то здебільшого на дрібні партії.
Щоправда, в умовах мінімального попиту падіння цін загальмувалося. Експортери не вбачають сенсу в подальшому зниженні котирувань. Підвищувати ціни наважуються лише китайці, хоча на їхньому внутрішньому ринку вартість сталевої продукції падає. У США, де раніше ціни листового прокату перевищували загальносвітовий рівень, тепер вони швидко падають. Останнім часом там впали в ціні й інші види плаского прокату, ще швидше дешевшає довгомірний прокат. Однак навіть такі пропозиції мало цікавлять споживачів.
На що ж розраховує в своєму оптимізмі наш уряд? Данилишин уточнив, що внутрішній попит в економіці підтримуватиметься на мінімально достатньому рівні, зокрема, за рахунок індексації зарплат як для бюджетної сфери, так і для економіки загалом. У обох випадках це ще, як то кажуть, надвоє баба ворожила. Індексація бюджетникам можлива лише в разі достатнього наповнення бюджету. А це, в свою чергу, сьогодні дуже складно прогнозувати через проблеми з тим же попитом, як зовнішнім, так і внутрішнім.
Розмови про індексацію, так само, як і про інші заходи соціальної підтримки, виходять, мабуть, з того, що уряд, незважаючи на різке погіршення економічної ситуації, намагається подати до Верховної Ради майже не оновлений (серпневий) варіант бюджету, який уже надходив до парламенту, але був з нього відкликаний. При цьому прем’єр сподівається, що політичні сили внесуть у документ усі необхідні уточнення. Але, як виглядає, розрахунок тут, швидше, інший. Якщо парламент піймається на такий гачок, то уряд, як у нас заведено, більшу частину пропозицій народних депутатів проігнорує. Зате його інформаційного ресурсу вистачить, щоб стверджувати: все враховано. І при цьому відповідальність за бюджет і його наслідки парламенту доведеться нарівно ділити з урядом.
Президент України Віктор Ющенко наполягає на якнайшвидшому ухваленні реального бюджету. Він упевнений, що «найкращою відповіддю на кризову реакцію є бюджет року». В інтерв’ю «Дню», «Україні молодій» і «Фактам» він зауважив: «А якщо ми боїмося провести бюджетну дискусію, боїмося подати цей бюджет, усе інше, вибачте, — це пустопорожні слова, оскільки без бюджету ми кризу не подолаємо». Президент наполягає на тому, щоб обговорення проекту державного бюджету на наступний рік було прозорим і публічним.
«Дуже важливо, щоб такий бюджет не подавався. Але якщо його подадуть, радитимемо Президенту його не підписувати», — сказав керівник головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України Роман Жуковський на прес-конференції в середу. Він підкреслив, що Міністерство економіки та Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозують наступного року падіння ВВП на 5%, і такий сценарій є реальнішим, хоча в першому кварталі темпи зниження економіки будуть ще вищими. Представник Секретаріату зазначив, що підготовка проекту держбюджету-2009 ведеться в таємному режимі, тому доводиться задовольнятися лише уривчастою інформацією про його параметри.
При цьому, схоже, і Президент, і його Секретаріат підтримують не оптимістичний варіант Юлії Тимошенко, а більш реалістичний проект, підготовлений міністром фінансів Віктором Пинзеником. За словами Жуковського, різниця між ними — 86 мільярдів гривень, не підкріплених реальними прибутками. «Зовнішні ринки фінансування закриті, єдиний ринок — внутрішній, де один покупець — Нацбанк. Якщо такий проект бюджету подадуть, отже, існують наміри фінансувати його за рахунок емісії. Тоді будь-які заходи для стабілізації на валютному ринку не матимуть сенсу», — підкреслив представник Секретаріату Президента й додав, що відмова від емісії не врятує, оскільки завищені витрати бюджету призведуть до нарощування боргів у бюджетній сфері.
