Військова багатовекторність
Після повернення Головнокомандуючого з саміту НАТО наші генерали поїхали до МосквиВ оборонному відомстві України відкидають будь-яку можливість, що під час переговорів двох військових міністрів — Олександра Кузьмука та Ігоря Сергєєва — йтиметься про якісь мілітарні інтеграційні процеси на кшталт російсько-білоруського єднання. «Цей візит завчасно передбачений програмою двосторонньої співпраці між арміями України та Росії й ніяк не пов'язаний з подіями на Балканах чи відносинами з НАТО Києва та Москви», — заявили в прес- службі Міноборони України. Щоправда, Балкани тут все ж далися взнаки. Хоча б тому, що спочатку Кузьмук збирався до Москви ще 25 березня — але через перші бомбардування НАТО Югославії генерал армії вирішив не полишати України — бо саме тоді Леонід Кучма був за її межами.
Нині ж Олександр Кузьмук приїхав до Москви разом з трьома командувачами видів військ — авіації, військово-морських сил та протиповітряної оборони. У кожного з командувачів свій тугий вузол питань, які не вдається розв'язати роками. Так, командувач ВПС Володимир Антонець вкотре спробує нарешті домовитись, на яких умовах буде здійснено бартер з Росією за важкі бомбардувальники Ту-160. Упродовж двох останніх тижнів на авіабазі в Прилуках працювали російські експерти, які засвідчили, що з 19 Ту-160 11 перебувають у гарному стані. Два Ту-190 Україна вже знищила, але надалі така перспектива не викликає оптимізму ні у Києва, ні у Москви. Хіба що в американців, які фінансують ліквідацію цих літаків.
У портфелі командувача ВМС України Миколи Єжеля — близько трьох десятків додаткових угод, які мають забезпечити виконання трьох базових Чорноморських домовленостей між двома сусідами. Левова частка цих документів у своїх подробицях потребує узгодження на найвищому рівні. І хоча у наших військових є своєрідний козир — «ми ж ратифікували угоди щодо ЧФ, а Росія — ні», — у принципових питаннях на це надії мало. Наприклад, як у випадку зі стійким і непереборним прагненням Москви оснастити ЧФ літаками, здатними нести ядерну зброю, що вельми складно пов'язати з без'ядерним статусом України.
Командувач Протиповітряної оборони Олександр Стеценко сподівається відвоювати у росіян майже 4-мільйонний доларовий борг за користування станціями попередження про ракетний напад, що під Мукачевим та Севастополем. Генерали наші будуть раді, якщо вдасться вибити навіть не живі гроші, а запасні частини для озброєння ППО, що виготовляються в Росії. А такого 80 відсотків. Також у планах — поновити кооперацію з Росією задля модернізації комплексів С-300, що захищають небо України, аби збільшити дальність враження цієї зброї.
Не виключено, що за свого нинішнього становища — на тлі активного пошуку союзників — Москва зважиться на поступки Києву в питаннях військово-технічних. Щоправда, зажадає компенсації на рівні політичному. Поки що невідомо, чи відбулася зустріч Кузьмука з російським прем'єром Євгеном Примаковим та секретарем Ради безпеки Росії Володимиром Путіним, про можливість якої оголошувалось раніше. Але ймовірно, що вистачить зусиль і одного Ігоря Сергєєва, аби оголосити про те, що Київ разом з Москвою невдоволений діями НАТО на Балканах. А військові контакти України та Росії, як то полюбляють констатувати генерали, лише «поглиблюються та поширюються».