Врятувати єдиний Рух може тільки опозиція до влади
Розкол НРУ в області, можна сказати, зразковий. Голова обласної організації Олександр Харченко підтримав групу Юрія Костенка. Як пояснив Лесь Танюк, тому, що торік у виборчому списку його прізвище поставили занадто далеко від початку. У присутності членів Центрального проводу відбулася позачергова конференція крайової організації Руху. На ній Олександра Харченка усунуто з посади, після чого із серцевим нападом він потрапив до реанімації. Новим лідером Руху («удовенківського») на Волині призначено депутата обласної ради В'ячеслава Банаду. У конференції взяли участь делегати від 8 з 15 районних організацій. На засадах IХ з'їзду перереєструвалося 62 відсотки індивідуальних членів Руху.
Представник «костенківського» крила НРУ Іван Заєць взявся круто переводити стрілки громадської думки в потрібному напрямку. І, видно, у поспіху сказав: «В'ячеслав Чорновіл — не єдиний герой України!» Переповнений зал заревів від обурення. Промовцеві довелося застосувати весь свій ораторський хист, аби його не прогнали з трибуни. А от його колезі Олегу Шеремету довелося сісти одразу після кількох перших фраз. Пояснюючи причини внутріпартійної кризи, він заявив: «За розкол Руху декому заплатили...»
«Костенківці» так і не переконали волинян у своїй правоті. Рух на Західній Україні ось уже десять років асоціюється, по-перше, з популярним тут антикомунізмом, по-друге, — з іменем В'ячеслава Чорновола. Останньої обставини Іван Заєць, здається, не врахував. Звинувачуючи недавнього лідера Руху в недемократизмі, в небажанні реформувати партію, у прихильності до «чужої гри» тощо, народний депутат — перебуваючи, мабуть, недалеко від істини — виглядав не кращим чином. Адже про мертвих, як відомо, говорять або добре, або нічого. А ще нетолерантно звинувачувати того, хто не може відповісти на звинувачення. Головне ж, розкол Руху — факт, який від найпереконливіших пояснень не перестає бути фактом.
Електорат партії у збентеженні: кого підтримувати на президентських виборах? Кожному ясно, що на цю найвищу державну посаду від Руху всерйоз претендувати могла лише одна людина — сам В'ячеслав Чорновіл. Він був постаттю харизматичною. Всі інші — десь там, унизу, в тіні його авторитету і слави. Із висуненням Геннадія Удовенка було запущено механізм самознищення партії. Адже цим самим Рух справді погодився на «чужу гру», яка для нього закінчилася б плачевно. Після прогнозированої нищівної поразки на президентських виборах від авторитету партії не залишилося б і сліду. Тож дуже можливо, що смерть послужила В'ячеславу Чорноволу не таку вже й погану службу.
«Розкольники» по-своєму хотіли порятувати партію. Але їхні дії часом мали зворотний ефект. Тепер дві партії — під однiєю назвою. «Треба зрозуміти, — говорив у Луцьку Михайло Косів, — що двох Рухів бути не може. І люди, які не згодні з тією лінією, яку проводив В'ячеслав Чорновіл, не визнають рішення IХ з'їзду, можуть створити іншу партію».
У слушності депутатові не відмовиш. Але на це, мабуть, жодна зі сторін не погодиться, адже за назвою «Рух» — мільйони прихильників, а новій партії доведеться починати пошуки їх із нуля.
На регіональному рівні ситуація ще складніша. При всій спадкоємності політики жоден із Рухів уже не бачиться «чорноволівським». Тобто в області обидва крила виглядають як цілком нові партії. Це для Руху смерть. А порятувати його може лише одне — повторне якнайшвидше відновлення єдиного Руху, який, до того ж, дистанціювався б від нинішньої влади.
16 травня відбудеться Х з'їзд НРУ. Його завдання — розставити крапки над «і». Але навряд чи це буде зроблено. «Від нас вимагають покаятися і приєднатися», — ображено говорить Іван Заєць. «Стався бунт рухівської аристократії, яка хоче приватизувати партію», — заявляє Лесь Танюк. Обидві сторони непримиренні. Тим часом механізм самознищення Руху продовжує працювати. На радість Кучмі й комуністам.
