Wanted!

Ситуація, яка склалася в українському політикумі всього за рік із «хвостиком» до парламентських виборів, є багато в чому унікальною. В результаті обрання нового глави держави — Президента Віктора Ющенка, який на виборах представляв опозиційні сили, опозиція та влада не просто помінялися місцями. Певні обставини змушують політичних аналітиків говорити про майже повне зникнення опозиції. Принаймні — парламентської. Саме до такого висновку підштовхують результати голосування минулої п’ятниці за кандидатуру прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Як відомо, на підтримку запропонованої Президентом Ющенком кандидатури Тимошенко майже одностайно висловилися ті, хто ще зовсім недавно працював на конкурента Віктора Ющенка на виборах — кандидата в президенти Віктора Януковича. На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, висловлену в ході політологічних слухань «Україна до й після виборів 2006 року: влада й опозиція», які були організовані Християнсько-Демократичною партією України, тим самим «політсили, які мобілізували 44% виборців, фактично їх зрадили». І це дуже погано, вважає політолог, оскільки в парламенті не залишається навіть м’якої опозиції, а ніщо так не розбещує владу, як безкарність. При цьому в здатність до реальної опозиційності комуністів ніхто не вірить. Серед головних опозиційних гравців у кампанії 2006 року Карасьов назвав СДПУ(О), Партію регіонів та КПУ. Цим політсилам доведеться нелегко, зокрема ще й тому, що тепер великий бізнес, навіть сходу країни, не має особливих стимулів зв’язуватися з опозицією, а також через «медовий місяць» суспільства з новим Президентом, який зараз розпочався й дуже швидко не закінчиться. Втім, у вищеназваних сил є реальні шанси потрапити в парламент 2006 року, якщо прохідний бар’єр залишиться на рівні 3%, — переконаний Вадим Карасьов. Якщо ж він буде піднятий до 5% (про таку можливість говорили багато учасників слухань, — за їхніми словами, такий варіант вигідний новій партії влади і вже проговорюється в парламенті), есдекам, регіонщикам та комуністам доведеться вступити в жорстку конкуренцію один із одним, особливо на сході країни. А це, звісна річ, знижує їх шанси на прохід до парламенту. Та чи захочуть їх бачити у своєму стані переможці — не менш важливе питання. В подальшому буде зростати, переконаний пан Карасьов, роль християнських ідей в українській політиці, про що, зокрема, свідчить і акцент на моральних, християнських цінностях у програмі уряду.

Парламентські вибори 2006 року будуть інерцією президентських 2004-го. З цією думкою політолога Володимира Фесенка прямо чи побічно погодилися всі учасники заходу. Водночас говорити, що основні гравці майбутньої кампанії вже відомі, наразі ранувато. Фактором, який визначить, де і в компанії з ким опиниться та чи інша політична сила, є успішність роботи уряду Юлії Тимошенко — переконана більшість експертів. Володимир Фесенко в оцінці голосування при затвердженні Юлії Тимошенко виявився ще більш різким. Він вважає, що політичним силам, які підтримували Януковича, після таких «реверансів» буде важко відстояти на парламентських виборах той електорат, який зібрав на президентських їх кандидат. А значить, відкриваються можливості для нових гравців, особливо, якщо уряд Юлії Тимошенко припуститься помилок. Серед варіантів — спікер Володимир Литвин зі своєю Народною аграрною партією, який наразі «підтягує» до себе парламентське «болото». На думку президента Української академії політичних наук Миколи Михальченка, в майбутньому голова Верховної Ради може стати лідером м’якої опозиції до нової влади.

Однак найголовніша інтрига майбутніх виборів, схоже, захована саме в провладному таборі. Так само, як нині не до кінця ясно, хто буде у новій опозиції, повною мірою не зрозуміло і хто називатиметься партією влади. Деякi політичнi сили, які увійшли в урядову коаліцію, можуть опинитися в опозиційних лавах, — вважають експерти. Це, зокрема, соціалісти. На думку В. Карасьова, єдиної партії прихильників Ющенка на парламентських виборах не буде, можна вести мову лише про виборчий блок. Цікаве питання тут — чи братиме в ньому участь СПУ? Відповідь на нього залежатиме від ефективності діяльності призначеного Ющенком уряду, — переконаний політолог. На думку організаторів слухань, у соціалістів нині тактичний союз із владою. Ідеологічні розбіжності між Морозом і Тимошенко можуть призвести до розколу в уряді та подальшого протистояння між ними, що призведе до втрати авторитету обох політичних сил.

Серед можливих варіантів позиціонування прихильників Ющенка та Тимошенко В. Карасьов назвав єдиний блок на чолі з Юлією Тимошенко. В разі реалізації такого сценарію Тимошенко стає дуже сильним прем’єром — практично рівним за впливом Президентові, а така перспектива може не сподобатися багатьом членам команди Ющенка. Інший варіант — прихильники Ющенка та Тимошенко йдуть на вибори двома окремими блоками. Однак у такому разі для Президента немає гарантії, що саме його блок збере більшість голосів. Іще один варіант позиціонування прихильників Президента та прем’єра на наступних виборах — окремі блоки, при цьому прихильники Ющенка йдуть не однією, а кількома командами. Серед яких, напевне, буде команда екс-кандидата на посаду глави уряду Петра Порошенка, який у разі успіху серйозно претендуватиме на прем’єрське крісло.