«Welcome to Ukraine!»

Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, відкриваючи позавчора в Севастополі нараду з питань розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери, заявив про необхідність масштабного залучення інвестицій до курортної сфери України. Це, за його словами, дозволить поліпшити якість послуг туристичного бізнесу та знизить їхню вартість. За даними прес- служби Кабінету Міністрів, від туризму Україна щорічно отримує близько $400 млн. Однак обсяг іноземних інвестицій у туристичну та курортно- рекреаційну сферу сьогодні не перевищує $100 млн.

Однією з головних тез виступу прем’єра потрібно вважати наступну: санаторно-курортні установи, які перебувають у плачевному стані i не становлять цінність як лікувальні заклади, варто вивести із управління відомств і передати в туристичну галузь, тобто в підпорядкування Держтурадміністрації. Остання повинна знайти інвестора. Доручення про це прем’єр підписав одразу в Севастополі. Щоправда, поки що це, схоже, малоймовірно: державі доведеться подумати про низьковідсоткові кредити для підприємців на будівництво та реконструкцію баз, а то й про пільги в оподаткуванні на 3-5 років. Це не українське «ноу-хау»: такі правила для всіх об’єктів туристичної сфери встановили, наприклад, народні обранці Мальти, Іспанії, Португалії, Туреччини тощо. До речі, з 6200 всіх українських ліжко-місць (що, між іншим, більше, ніж у тій самій Туреччині) лише 10% за рівнем та сервісом відповідають європейським стандартам...

Зрозуміло, що дочекатися від уряду всього й відразу важко навіть такій перспективній сфері, як туризм (10— 20% бюджету деяких країн формується саме за рахунок цієї галузі). Благо, у депутатів минулого року дійшли руки хоча б до прийняття змін до Закону України «Про Туризм» (який нарешті визначив правила гри у цій сфері і встановив «систему захисту» клієнта). А також до прийняття епохального для готелів рішення відмінити готельний збір: раніше, крім основних податків, цим об’єктам розміщення доводилося сплачувати до 20% «податі» до місцевих бюджетів, що, відповідно, позначалося на вартості послуг. Однак несприятливі інвестиційні умови дають про себе знати вже зараз: відпочинок у Криму, наприклад, минулого року подорожчав порівняно з попереднім роком приблизно на 15%. Прогнози експертів відносно нинішнього сезону — збільшення вартості відпочинку ще на 10—20%: нині відпустка на півострові обійдеться дорожче, ніж не лише турецький, але й болгарський берег. Пов’язано це саме з необхідністю вкладати кошти у вищезазначену інфраструктуру: якщо в Криму при готелях, наприклад, з’являться ті ж басейни, туристичний сезон може продовжитися на 6—7 місяців замість нинішніх 2— 3-х. Охочих відпочити в Криму дедалі більше, особливо з-за кордону: наприклад, два чартери з Німеччини літають туди з початку травня. Проте розміститися там просто ніде: протягом останніх десяти років з’явилися лише одиниці нових баз. А пансіонатів та баз відпочинку, які мають цілорічне завантаження — не більше 40-50.

Проте в стінах Державної туристичної адміністрації явно витає дух оптимізму, основою якого є, наприклад, те, що минулого року майже на 20% збільшилася кількість іноземних туристів (включаючи близько розташовані держави) і на 50% — туристів із країн далекого зарубіжжя. З одного боку, цього року очікується прибуття меншої кількості росіян (а це — найактивніші відвідувачі України: минулого року із майже 13 млн. гостей російських туристів було 2 млн. 850 тисяч). Як заявив в інтерв’ю Першому Національному телеканалу голова Держтурадміністрації Валерій Цибух, не виключено, що трагедія на складі боєприпасів у Запорізькій області може вплинути на потік туристів, чий «маршрут» «якраз проходить через цей регіон по трасі Москва—Сімферополь». З іншого — В. Цибух прогнозує, що розширення Євросоюзу позитивно вплине на притік іноземних туристів, оскільки ціни на турпослуги в нових країнах- членах ЄС істотно підвищаться: вже сьогодні, наприклад, до Карпат прибувають на відпочинок жителі таких гірських держав, як Швейцарія, Австрія та Польща. Перспективними, окрім Криму, нехай навіть дорогого, слід вважати Одеську область та Херсонщину, узбережжя Азовського моря: той же Бердянськ уже готовий задовольнити запити як невибагливого туриста (приблизно 110 гривень за двомісний номер, щоправда поки ще — з безкоштовними тарганами), так і відпочиваючого з запитами — близько 700 гривень за ніч у двомісних апартаментах прямо на березі моря.

Задоволення запитів, у тому числі й, скажімо, інтелектуальних, — тема актуальна: один із модних нині у світі туристичних напрямів — історико- культурний туризм. Так ось: у Кам’янці-Подільскому туристам, які прибули туди на нинішні травневі свята, не вистачило в готелях наявних місць. Що ще раз доводить: ажіотажу з приводу уваги до міста можна порадуватися, але інфраструктуру розвивати необхідно.

І нарешті — про «ізюминки» літа- 2004. До досить розкрученого Криму та Карпат нинішнього року додалися також Волинь та Тернопільщина: варто зазначити, що останній регіон за рік ухитрився підвищити відвідуваність приблизно на 50%. Волинь пропонує свій головний бренд: Шацькі озера з їх водою, збагаченою гліцерином, і головною перлиною — Світязем. Тернопіль — сплави на катамаранах по Дністру з проживанням у наметах, кінні переходи через гори Медобори, замки (їх на Тернопільщині 34, тобто 30% усіх гiр, що розташованi в Україні), спелеотуризм: доречно буде нагадати, що на території області знаходиться найдовша в Європі карстова печера «Оптимістична» довжиною 220 кілометрів. Варто бути готовим лише до одного: поганих доріг... Хоча це тема окремої розмови.