Як берегу стати рив’єрою

Здається, в Києві є все для повноцінного відпочинку. Наприклад, понад дві тисячі пам’яток історії та культури, серед яких 39 міжнародного значення. До реєстру національного культурного надбання в місті внесено 380 пам’яток архітектури, 23 пам’ятки археології, 25 пам’яток історії, 9 — монументального мистецтва. Отже, у плані історичному Київ має небагато конкурентів. Щодо курортного відпочинку — є всі шанси на те, щоб отримати локальну першість. Так, по обидва боки Дніпра Київ має 26 пляжів і 35 зон відпочинку. Серед них — «Венеція», «Дніпровська рив’єра». Проте їхні милозвучні «імена» почасти не відповідають своїм зарубіжним «прототипам». Та, як стверджують санітарні лікарі, що постійно контролюють дніпровську воду, її стан знаходиться в межах норми. Але існує ряд проблем, які затьмарюють наші столичні принади. Наприклад, повний екстрим відпочинку там, де його «не замовляли». Так, на всіх пляжах Києва категорично не вистачає рятувальників — робота сезонна, зарплатня маленька. Також вельми сутужно з елементарним вивозом сміття. Спеціалісти стверджують: щоб скорегувати ситуацію в «правильне русло», необхідна допомога бізнесу. Але, схоже, він не бачить у столичних пляжах перспектив для себе. Скажімо, сьогодні комерційні структури орендують всього 3 га територій пляжів при загальному їхньому обсязі у 310 га.

То чого ж не вистачає Києву, щоб стати повноцінним містом-курортом, з’ясовували кореспонденти «Дня» в київському Гідропарку.

Щоб відпочити навіть туристичним гурманам нині не слід далеко їхати. Київський Гідропарк увібрав у себе колорити багатьох курортів світу — починаючи від вітчизняного Бердянська й закінчуючи щонайменше Єгиптом. Тут є все. Пляжі: молодіжні та немолодіжні, платні й безоплатні, нудистські... Спортивні розваги: безоплатні тренувальні споруди на свіжому повітрі й платні спорткомплекси, дешевий банжо-джампінг і самовільні стрибки з моста (іноді невдалі), катання на конях тощо. Їжа: будь-яка від банальних шашликів і до вже не менш «заїждженої» шаурми. Між цим всім — необмежено вільно розповсюджувані спиртні напої. Словом, усе, що душі заманеться. Одначе, як відомо, кількість іще не означає якість. І у випадку з Гідропарком — це факт.

Якщо не так давно київський Гідропарк, кажуть корінні мешканці, був улюбленим місцем культурного відпочинку, то зараз — це «курорт» для тих, кому не вистачило путівок на море, гори чи-то острови (непотрібне закреслити). Та якщо, наприклад, день, проведений у Криму, обійдеться вам мінімум у 50 гривень, то не варто сподіватися, що в Гідропарку ви відпочинете дешевше. Звісно, якщо відчувати себе «білою людиною» серед того розмаїття пропозицій. Почнемо з пляжів. Більшість із них — безкоштовні, одначе там не пропонуються шезлонги, парасолі й музика. Платний пляж журналістами «Дня» був помічений лише один — «SunCity Славутич». Цілий день загоряти під «платним» сонцем коштує 40 гривень. За власними спостереженнями, клієнтів у цього закладу небагато. Одначе, працівники «SunCity» кажуть, що клієнтів мало «саме в цей день», а вчора був аншлаг і на всіх не вистачало шезлонгів. Залишилась нез’ясованою ситуація лише на нудистському пляжі. Журналісти «Дня» туди не подались — побоялись стати «білими воронами». Зате на пляжі «молодіжному», як його називають завсідники Гідропарку, ми натрапили на дядю Сашу, який якраз стояв за робочим «станком». Дядя Саша відомий в цих місцях масажист. Влітку у нього багато роботи. Клієнтів — хоч відбавляй. Атож, 25 хвилин масажу на свіжому повітрі коштує порівняно дешево — 15 гривень. Запитавши в дяді Саші, чи є у нього відповідне свідоцтво про закінчення курсів масажиста, він сказав, що вчився у китайців, а цього, на його думку, більш ніж достатньо...

Для тих, хто хоче «розправити крила» іншим — більш екстремальним — способом треба витратити більше. Атракціон «Катапульта» (банжо- джампінг) коштує в Гідропарку в вихідні та святкові дні — 50 гривень, у будні — 40. На «Катапульту» — черги. За словами інструкторів, бажаючих злетіти догори дригом із швидкістю 80 км/год достатньо, й все більше серед тієї черги — відчайдушних дівчат. Не залишився без роботи й Венеційський міст, що розташований поряд з атракціоном. Із нього теж стрибають, але безоплатно. В основному — це малолітні екстремали. На наших очах протягом 15 хвилин стрибнуло п’ятеро парубків. Хоча все закінчилося добре, кажуть, що нещасні випадки на Венеційському мості трапляються. «Куди дивиться міліція?» — запитали ми. Одначе, поряд її не було. Як потім з’ясувалося, парк, площею в 195,4 га охороняє щонайбільше п’ять патрульних. Запитавши, чи реагують вони на випадки, коли малолітні порушники в пошуках пригод стрибають у річку, вони відповіли, мовляв, що прибувають на місце лише за викликом. Пропозиція до когось із міліціонерів почергово нести варту біля «екстремального моста» залишилась поза увагою. Мабуть, чекають нещасного випадку. Міліціонери сказали, що їхні прямі обов’язки — охороняти громадський порядок у парку. А порядок полягає у забороні розпиття спиртних напоїв, які, до слова, продаються біля кожного атракціону.

Вітчизняні атракціони, між іншим, заслуговують на окреме слово. Біля них видно дідусів з онуками. Перші — пригадують своє дитинство, проведене на цих же каруселях. Щоправда тоді вони так сильно не скрипіли. Ціни на ці «архівні» атракціони, порівняно зі всім іншим, пристойні — від семи до двох гривень за три хвилини. Хто гарантує безпеку — невідомо. Продовжуючи цю тему з міліціонерами, кореспонденти «Дня» дізнались, що це також не входить в обов’язки патрульних. Вони в основному опікуються травмуваннями на пляжах. На запитання, які там можуть бути травми, вони зазначили, що це, в основному, порізи від скла. Для більш детальної відповіді, достукатись до адміністрації парку у неділю — вихідний день — не вдалося. На цьому й попрощались.

Прогулюючись далі, ми помітили, що народ активно ігнорує вказівники «Купатись заборонено!» При тому, що там, де вони стоять, й вода мутна. Пішовши в народ, ми з’ясували, що якість води людей не турбує тому, що вона «всюди однакова». А сюди, саме на «те» місце, вони звикли приходити з дитинства. Так само, як і кататись на каруселях, ловити рибу чи стрибати з моста. Та, напевно, люди досі не усвідомили, що з тієї пори багато що змінилось. І, часом, не на краще. Нахил до прогресування мають тільки ціни. За один день журналісти «Дня», покатавшись разом на трьох каруселях, випивши неміряну кількість прохолодних напоїв, наївшись шаурми й шашликів, стрибнувши з «Катапульти» та полежавши на «платному» пляжі, витратили понад двісті гривень.