Якщо болить — значить, живі

Завтра — День пам’яті жертв Голодомору. Завтра о 16.00 у вікнах мільйонів українців та тих, хто в цей пам’ятний день разом з нами, буде запалено свічки. Ідея такого акту національної пам’яті належить досліднику Голодомору 1932—1933 років, автору нашої газети Джеймсу Мейсу. Він висловив її у своїй статті «Свічка у вікні», що була опублікована на шпальтах «Дня» у лютому 2003 року. Ця стаття увійшла до книги «Джеймс Мейс: Ваші мертві вибрали мене...» та до двотомника «Екстракт 150», що вийшли в серії «Бібліотека газети «День». Але сьогодні ми знову публікуємо її. Вона не просто не втратила актуальності — сьогодні ці слова ще важливіші. А ще «Свічка у вікні» — це пам’ять про Джеймса, який стільки зробив для нас, українців.

«П’яти хвилин, які було виділено мені на слуханнях для розповіді про американську комісію з Голодомору, було явно недостатньо, щоб встигнути сказати багато що понад те, що ми зробили все, що змогли. Україна за небагатьма винятками на кшталт лідера комуністів Петра Симоненка загалом дійшла до того ж висновку, який ми зробили 1990-го: в 1930-х роках українці стали жертвами геноциду й були настільки покаліченими, що багато які вади, сьогодні притаманні українській державі, виникають саме через це.

Як іноземець я почуваю себе не дуже затишно, даючи політичні поради — навіть під вигуки деяких комуністів, що мені слід би повернутися до своїх індіанців. Однак ті роки, які я витратив на вивчення цієї трагедії, змусили мене дати одну пораду, щоправда, я не певний, що її правильно зрозуміли. Як людина, яка безуспішно намагалася заснувати інститут для вивчення геноциду десять років тому, я не можу не вітати нещодавню ініціативу деяких політичних діячів про створення інституту з вивчення Голодомору. Заклик комуніста Бориса Олійника назвати імена всіх винуватців і їхнi жертви (що легше сказати, аніж зробити), також доречний, так само, як і запізнілий намір звести пам’ятник жертвам. Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (четверту суботу листопада) визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих. Це було б гідною відповіддю на слова о. Олександра Биковця, який став священиком у Америці:

«...всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало таке: чи світ знатиме про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще інтимнішого характеру: чи буде кому молитися за всіх тих, хто загине?».

Навіть сім десятиріч опісля свічка, засвічена у вікні, здається мені гідною відповіддю!

Разом з українцями в суботу запалять свічки і помоляться в дванадцятьох країнах світу. Як повідомляє Центр досліджень визвольного руху, 25 листопада в Загребі (Хорватія) демонструватиметься фотовиставка про Голодомор, 27 листопада в містах країни пройдуть молитви та запалять свічки. В Іспанії 26 листопада в іспансько-українському центрі відбудеться вечір пам’яті із запалюванням свічки пам’яті за участю представників посольства України, іспанської влади (представників уряду Мадридської автономії), представників різних національностей. 27 листопада пройдуть панахиди і будуть запалені свічки моління в Канберрі, Аделаїді, Перті, Нобел-Парку, Джелонзі, 28 листопада — в Сіднеї, Брісбені, Мельбурні, Ньюкаслі (Австралія), також 27 листопада — в Єревані (Вірменія). Крім того, в культурному центрі національних меншин Вірменії пройде культурно-просвітницький захід з показом документальних фільмів про Голодомор. У Греції 27 листопада в Українській недільній школі пройде урок пам’яті, буде показано документальний фільм, 28 листопада в Афінах і Малакасі відбудуться панахиди, реквієм за жертвами Голодомору і буде запалено свічки пам’яті. 27 листопада в містах Канади Ванкувер, Оттава, Гамільтон, Лондон, Ошава, Сент-Кетерінс, Торонто і Віндзор відбудуться панахиди і запалять свічки, буде хвилина мовчання, під час якої десять разів проб’ють церковні дзвони. 27 листопада в Вашингтоні, Чикаго, Філадельфії, Глен Спей, Клівленді, Нью-Йорку, Йонкерсі (США) запалять свічки пам’яті. Крім цього, відбудуться панахиди і запалять свічки пам’яті також у Лісабоні (Португалія) 28 листопада і в Белграді, Новому Саду, Кулі, Вербасі, Стремській Митровиці і Інджиї (Сербія) 26—27 листопада. Українці також подали петиції до португальського парламенту для визнання Голодомору геноцидом. 18—28 листопада в Парижі (Франція) проходить виставка «Невідомий геноцид українців 1932—1933», крім того, 21 листопада там було проведено хід та панахиди в соборі Паризької Богоматері і в церкві Святого Симона. 27 листопада в Парижі та Ліоні пройдуть жалобні заходи, хвилина мовчання і запалення свічок. 28 листопада в Празі (Чехія) пройде хід.

Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко звернувся з подякою до країн і народів, які допомагають відродити пам’ять про Голодомор в Україні. «Щиро ціную зусилля закордонного українства з поширення правди про причини і наслідки Голодомору. Слова вдячності адресую всім країнам і народам, які поділяють нашу жалобу, допомагають відродити та зберегти пам’ять про пережите лихоліття», — йдеться у зверненні.

Міністр відзначає, що світова підтримка та співпереживання додають українському народу духовної сили і впевненості у побудові незалежної демократичної держави, найвищою цінністю якої є права та свободи громадянина. «Наш святий обов’язок сьогодні і в подальшому — робити все, щоб пам’ять про загиблих від штучного голоду українців та представників інших націй залишилася живою для нинішніх і прийдешніх поколінь, слугуючи пересторогою на майбутнє», — йдеться у зверненні.