Єльцин розпоряджається СНД на власний розсуд

Формулювання указу є дуже жорсткими — за перевищення своїх повноважень та невиконання доручень глави Ради керівників держав. Між тим відомо, що перед підписанням указу Єльцин не радився з жодним із керівників держав Співдружності й збирається телефонувати їм лише сьогодні. А між тим Єльцин «своєю владою» тимчасово призначив виконувати обов'язки виконавчого секретаря СНД Івана Коротченю.

Леонід Кучма «проковтнув» самочинне рішення Єльцина і вчора заявив, що «голови держав СНД підтримають рішення президента Росії Бориса Єльцина відправити у відставку з посади виконавчого секретаря СНД Бориса Березовського», передає Інтерфакс. У той же час його найбільш впливові в СНД колеги вже у перших відгуках відзначили, що Єльцину спочатку потрібно було б проконсультуватися з усіма президентами СНД.

Cаме з подачі Кучми на квітневому саміті СНД 1998 р. в Москві Березовського було обрано виконавчим секретарем СНД. Аж до останнього часу українське керівництво заявляло про підтримку реформаторських зусиль Березовського, Кучма особисто оголосив про схвалення ним плану реформ, складеного Борисом Абрамовичем.

Тиждень тому прес-секретар Л. Кучми Олександр Мартиненко заявив з приводу ініційованого Держдумою Росії питання про звільнення Березовського, що остаточне рішення щодо кандидатури виконавчого секретаря СНД може бути ухвалене лише на засіданні Ради голів держав Співдружності.

Березовський, який перебуває в Баку, роздратовано сказав, що це Єльцин перевищив свої повноваження й що усунути його може лише рада керівників держав Співдружності. Звісно, абстрагуючись від особи Березовського, не важко помітити, як Кремль ставиться до «рівноправності» країн—учасників Співдружності. Уявімо собі указ президента Клінтона про усунення генерального секретаря НАТО або указ канцлера Шрьодера про звільнення секретаря комісії Європейського союзу. А Єльцин — нічого, підписав! Й саме тому мертвонароджена Співдружність ніколи не буде ані НАТО, ані ЄС, а залишиться звичайнісінькою невдало побудованою декорацією розлучення роздратованих сусідів. А указ президента Росії буде найактуальнішою ілюстрацією до радісної реакції українських парламентарів на приєднання до Міжпарламентської асамблеї — можливо, незабаром і нашого спікера призначатиме рада російської Держдуми?

Це, так би мовити, міжнародний аспект. Внутрішньополітичний — виглядає цілком логічно після знаменитих акцій силових структур проти «Сибнефти» та близьких до Березовського керівників «Аерофлоту». Не просто Євген Примаков, а вся система влади вирішила приборкати занадто непокірного й пов'язаного з президентським оточенням «олігарха». Березовський прийняв цей виклик і назвав уряд Примакова небезпечним для країни, після чого пов'язана із ним «Независимая газета» звинуватила в корупції двох провідних членів уряду — першого віце-прем'єра Юрія Маслюкова та віце-прем'єра Геннадія Кулика. В день відставки Березовського це ж видання повідомило про можливість заміни Примакова на посаді прем'єра й перерахувало можливих наступників Євгена Максимовича, серед яких, на думку газети, міністр внутрішніх справ Сергій Степашин та міністр шляхів сполучення Микола Аксененко. Однак до справжнього скандалу призвело оприлюднення через агенцію «АИФ-Новости» чутки про ультиматум Єльцина Примакову в десятиденний термін вивести з уряду «лівих» міністрів, зокрема Маслюкова. До наляканої Думи довелося їхати керівникові президентської адміністрації Миколі Бордюжі: він пояснив спікерові палати Геннадію Селезньову, що ніхто не збирається відправляти у відставку міністрів кабінету Примакова. Ну, а ввечеріЙ

Тим часом, спостерігачі в російській столиці продовжують наполягати на тому, що крах Березовського — це ще не остання відставка, і вірний своїй тактиці стримувань і противаг Єльцин через певний час відправить все ж таки у відставку деяких міністрів, насамперед — не здатного домовитись із МВФ Маслюкова. Так що все лише починається.

Один з лідерів Руху Олександр Лаврінович заявив, що «усунення виконавчого секретаря СНД президентом Росії свідчить про недієвість і напівформальне існування СНД», передає Інтерфакс. Він припустив, що «ця ситуація, можливо, позначиться на ситуації в Україні». За його словами, «посада виконавчого секретаря СНД дозволяла мати деякий політичний вплив і можливість мобілізувати матеріальні й грошові ресурси, наприклад, для президентських виборів». «Тим в Україні, хто розраховував на допомогу Березовського з огляду на це, доведеться серйозно задуматися, як скорегувати проведення своєї виборчої кампанії»