Євросоюз не хоче черг на кордоні
Наприкінці серпня найкоротшим шляхом до центральної та південної Європи стане перетин українсько-польського кордону в новому митному пункті пропуску «Смільниця — Кросценко», що поблизу містечка Хирів на Львівщині. Звідси до Словаччини всього 90 кілометрів. Однак основна особливість перетину полягає в тому, що перегляд документів та транспортного засобу відбуватиметься лише раз і лише на польській стороні. Це перший пункт пропуску, який функціонуватиме відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Польща. Українські прикордонники та митники працюватимуть iз польськими спільно.
Якщо вдаватися в історію, то цей пункт мав запрацювати вже давно, адже українські будівельники звели своє приміщення ще у 1998 році. Але наші сусіди через відсутність коштів та в зв’язку з адміністративним реформуванням Польщі зі своєю будовою зволікали. І лише коли Євросоюз виділив кошти, на польському кордоні постала сучасна комфортабельна митниця, вартість якої сягає шість мільйонів євро.
Після вступу Польщі в Європейське співтовариство, заплановане на наступний рік, ця ділянка кордону слугуватиме зовнішнім кордоном ЄС і, ясна річ, має відповідати всім притаманними йому нормам. Потужність нашого пункту пропуску була розрахована на 300—350 транспортних засобів у зміну, а нового польського передбачає значно більший рух — чотири тисячі машин. Треба погодитися, що українське приміщення, яке, до речі, п’ять років стояло законсервоване, а останнім часом працювало за тимчасовою схемою (з 9 ранку до 7 вечора), сьогодні вимогам Євросоюзу не відповідає. Тому і було вирішено — в адміністративних приміщеннях та смугах руху польського пропускного пункту в Кросценко передбачити робочі місця для українських контрольних служб.
Начальник митного поста «Хирів» Галицької митниці Ігор Піхоцький стверджує, що технологія митного оформлення документів не буде мінятися. Проте можна буде швидше вирішити питання регулювання транспортних потоків. До того ж і умови роботи для українських митників та прикордонників непогані — кожна кабінка обладнана кондиціонером, засобами зв’язку. Невдовзі тут буде працювати перший на території Польщі український магазин безмитної торгівлі, банк, їдальня.
Ясна річ, що КПП «Смільниця — Кросценко» всіх проблем не вирішить і відкриття нових пропускних пунктів на українсько-польському кордоні все ще залишається актуальним. Якщо врахувати, що протягом минулого року товарообіг між нашими державами зріс на 63 відсотки, стає зрозумілим, чому часом черга біля кордону досягає 100 — 150 машин. До того ж, за мірками Євросоюзу, відстань між КПП не має перевищувати 16—22 кілометри. Сьогодні ж на кордоні працюють лише 16 міжнародних пунктів пропуску, і відстань між ними досягає 130 кілометрів.
Чого ж чекати найближчим часом? Активізації діяльності Євросоюзу на кордоні. За програмою ТАСІS передбачено реконструкцію митного автомобільного пункту пропуску «Ягодин». На спорудження сучасної митниці (найпотужнішої, до речі, на українсько-польському кордоні) Євросоюз планує виділити 2,8 млн. євро і залучити до будівництва держбюджет. Проект будівництва Рава-Руської митниці вже розроблений і сягає 9 млн. євро.
Уряди України та Польщі вже обмінялися необхідними документами стосовно відкриття нового КПП «Грушів — Будомеж», який діятиме на території Польщі. А в Україні спільний контроль відбуватиметься на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Нижанковичі — Малковичі» в Старосамбірському районі. У стадії обговорення й відкриття КПП «Варяж — Усьмеж».
