ЇХАТИ ЧИ НЕ ЇХАТИ?

Президент полетів до Вашингтона для того, щоби «засвітитися» на ювілейному «сейшені» НАТО. Щоправда, потім йому доведеться якось «світитися» і перед Росією. Але це буде потім. А сьогодні — візити (читай — кредити) і ювілейні промови. Про щось більш «доросле» поки що годі й говорити — влада, яка не може створити умови для процвітання власної держави, є просто приреченою йти на ланцюгу чужих геополітичних інтересів. На запитання кор. «Дня» Наталi ТРОФIМОВОЇ: «Треба чи не треба було їхати Президентові України на ювілейний саміт НАТО?» відповідають експерти «Дня»: Євген КОПАТЬКО, директор Донецького інформаційно-аналітичного центру:

— Виходячи зі своєї нинішньої політики, я думаю, що в нього іншого вибору не було. У Росії є вибір і в Югославії є. Це моя думка як соціолога. Від висловлювання своєї громадянської позиції я, мабуть, утримаюся. Василь СТОЯКIН, політолог (Дніпропетровськ):

— Я вважаю, що в сьогоднішніх умовах цього робити було б не варто. Адже Леонід Данилович всерйоз має намір висуватися на пост президента. Для значної частини населення України питання, пов'язане з подіями в Югославії, досить болюче. І такі дії Президента значною частиною виборців будуть, скоріше за все, оцінені негативно. Потім доведеться дуже довго пояснювати, чому потрібен був цей візит. Сергій МАСЛОБОЙЩИКОВ, художник, дизайнер:

— Пробачте, а що ми маємо намір святкувати? А, це НАТО буде святкувати... Я думаю, Кучма повинен зробити все, щоб не втягнути Україну у війну. А їхати на ювілей чи не їхати — це вже «фокуси» дипломатії. Я можу розцінювати це все тільки з людського погляду: я проти бомбардування, геноциду тощо. Але як зробити, щоб не розгорілася нова війна, я не знаю. Я думаю, для цього й існують якісь дипломатичні ігри. Олександр ПОТЄХIН, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України:

— Зрозуміло, що Кучма поїхав туди не тому, що він вітає поведінку НАТО в Югославії. НАТО своїми діями поставило керівників цілого ряду держав перед складним вибором: або солідаризуватися з Мілошевичем, Росією й Білоруссю, або об'єднатися з усім іншим світом. Третьої позиції, на жаль, не існує. Але Кучма і його уряд, і МЗС не стоять, загалом, на позиції беззастережної підтримки НАТО, і тому вважати, що Президент поїхав до Вашингтона й таким чином підтримав дії блоку в Югославії, — неправильно. Але певні політичні сили в нашій країні будуть подавати це саме таким чином: Кучма підтримав натовських убивць у Югославії. Але якби він не поїхав, це означало б протилежну позицію, яка також є далеко не бездоганною. Едуард ЩЕРБЕНКО, кандидат філософських наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України:

— Оскільки існує особливе партнерство між Україною та НАТО, то, відповідно, якісь акції офіційними особами здійснюються. Щодо Росії, то вона здійснила вже низку дій, які вписуються в іншу програму. Україна діє всередині «жанру», що вже склався, а Росія створює «новий».