Завиємо по-вовчому

Так, повідомили вчора на прес-конференції громадські екологічні організації, поголів’я лосів з 1991-го по 2004 рік скоротилося на 69%, оленів — на 34%, кабанів — на 32%, косуль — на 29%, ведмедів — на 50%, після чого, до речі, «клишоногі» були занесені до Червоної книги, зубрів — на 50%, диких кролів — на 50%, фазанів — на 31%, байбаків — на 38%... Екологи заявляють, що Міністерство природи грубо порушує Закон України «Про порядок ведення державного кадастру тваринного світу» й не веде такого кадастру, не проводить екологічну експертизу перед тим, як дати дозвіл на полювання на тварин того або іншого виду, хоча такі експертизи проводяться не лише в Європі, але й у відомій своєю любов’ю до полювання Росії. Адже лише ця експертиза дає можливість визначити, можна дозволяти полювання чи ні, а якщо можна — те наскільки масштабну.

Проте директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко запевняє, що полювання на території українських лісових господарств ведеться й без дозволу. «Прийнято вважати, що тварини мають двох головних ворогів, — говорить В. Борейко. — Браконьєрів й вовків. Насправді, перший ворог — це невиконання законодавства Державним комітетом лісового господарства: дані на деякі види тварин відсутні, а дозвіл на їхній відстріл є. Іноді Держкомлісгосп навіть видає дозволи на відстріл тварин з Червоної книги — нібито з селекційною метою. Або, наприклад, на відстріл гусей навесні (навесні полювати заборонено. — Авт. ) — хоча як можна по гусаку, який летить у небі, визначити, старий він чи ні, здоровий чи хворий? Не було зубра в колекції Сергія Ястржембського (помічник президента Росії В. Путіна, відомий мисливець, входить до списку осіб, нагороджених за вбивство диких тварин «великої африканської п’ятірки»: слона, буйвола, леопарда, лева й носорога), він приїхав під Вінницю, в лісове господарство, заплатив тисячу доларів і отримав дозвіл на селекційний відстріл абсолютно життєздатного зубра. Нібито у цього зубра один ріг був коротший за інший — така ось причина. Ще один ворог — це відсутність екологічної міліції, яка контролювала б виконання законодавства». (Екологічної міліції дійсно немає — про це говорилося вже не раз, точніше, насправді вона є, але настільки нечисленна, що її не вистачає навіть на вилов бабусь з пролісками й конваліями біля метро, не говорячи вже про прочісування мільйонів гектарів лісових господарств).

Експерт організації «Екоправо-Київ» Олег Листопад повідомив також, що в Україні... ведеться війна проти вовків. «Вовків звинувачують у знищенні худоби й знищують їх самих, — говорить О. Листопад. — Популяція різко зменшилася. Це економічні втрати — тому що вовки не можуть регулювати природний відбір, та й естетичний — адже це такі красиві тварини...»

Заступник начальника Управління мисливського господарства Державного комітету лісового господарства Микола Мироненко, який також був присутній на зустрічі, інформацію про війну проти вовків спростував. «Вовкам не загрожує зникнення, — сказав Н. Мироненко. — Менше за все їх було в середині 80-х, близько 330 особин. У 2000 році їх було 2800, у 2005 — 2500... Так, європейці докоряють нам тим, що ми відстрілюємо вовків, яких залишилося в Європі так мало. Ми пропонували їм приїхати до нас, забрати кілька сотень і розводити собі в лісах — уявляєте, ніхто не захотів! А коли в Болгарію з Альп якимсь чином забрів ведмідь, було одноголосно прийнято рішення його розстріляти — тому що він становить небезпеку для життя людей...» Від усіх пред’явлених екологами звинувачень чиновник відхрестився — хоча й не дуже переконливо. Найгірше, що єдиний спосіб дізнатися, як справи йдуть насправді — це влаштовувати чергування в лісі. Також неможливо підрахувати точну кількість убитих тварин — теоретично мисливці зобов’язані реєструвати здобич, але практично за виконанням цього обов’язку стежити нікому. Проте екологи як доказ лиходійств українських і російських олігархів мають різноманітні фотографії, а також сумну статистику скорочення популяцій, яка наведена на початку статті...