Життя за бюджетом-2001

Прийнятий парламентом, бюджет був без особливого ентузіазму зприйнятий і в середовищі тих, кому він дає вельми мізерні кошти на прожиток, і серед тих, хто наповнює його прибуткові статті, підкоряючись вже не один рік податковому тиску, що не слабшає. Закон України «Про Державний бюджет України на 2001 рік», прийнятий 7 грудня минулого року Верховною Радою й підписаний Президентом України Леонідом Кучмою, як і кожний компроміс, влаштовує далеко не всіх. Наголошуючи на його позитивних сторонах, Президент також, зокрема, зазначив, що бюджет не повною мірою відображає стратегію фінансової політики, визначену в посланні Президента до Верховної Ради, й передусім у розв’язанні проблеми міжбюджетних відносин, зменшеннi кількості дотаційних регіонів. Президент також занепокоєний тим, що в бюджеті не зроблено необхідних кроків для ослаблення податкового навантаження, внаслідок чого можуть виникнути проблеми з реалізації політики економічного зростання та зміцнення фінансового становища підприємств. Крім того, на його думку, передбачений у бюджеті загальний обсяг державних капіталовкладень ще недостатній для підвищення темпів економічного зростання.

Уряд України в офіційному порядку оцінює бюджет-2001 як підгрунтя для оптимістичних декларацій. Приміром, прем’єр-міністр Віктор Ющенко заявив, що завдяки своєчасному його прийняттю уряд може «декларувати серйозну політику фінансової стабільності» на 2001 рік. За чотири дні до початку новорічних свят Кабмін розглянув і затвердив заходи із виконання головного кошторису країни. Їхній змiст поки залишається дещо непрозорим. Зрозуміти його можна, лише зазирнувши в меморандум українського уряду Міжнародному валютном у фонду, розміщений на урядовому сайті в Інтернеті. І це, як писав передноворічний «Урядовий кур’єр», насторожує. Особливо тих, хто розраховує на своєчасність бюджетних надходжень, і не меншою мірою тих, кому доводиться їх забезпечувати. Зокрема, в меморандумі йдеться про те, що «оскільки, як очікується, основна сума надходжень від приватизації (всього їх має бути 5,9 млрд. грн. — Авт. ) — основного джерела бюджетного фінансування 2001 року — матеріалізується ближче до кінця року, щомісячні «стелі» на витрати будуть пристосовані до очікуваної динаміки фінансування». У перекладі людською мовою це означає, що уряд, як і раніше, не нехтуватиме недофінансуванням окремих статей, а також «додатковими заходами у випадку, якщо загальна сума чистих втрат бюджету поставить під загрозу фіскальну стабільність». Про ці заходи розповідає все той же меморандум, в якому уряд обіцяє МВФ, що у сфері адміністрування державних податків і для «подальшого поліпшення примусового стягування податків з великих платників податків ДПА розширить експериментальний проект із примусового стягнення податків, що впроваджується за підтримки МВФ, на офіси великих платників податків у всій країні»...

Чи не це називається подальшим зміцненням «здорового економічного клімату», на базі якого Кабмін збирається вирішити інше «ключове» завдання — підвищити якість соціальної політики? Проте тут уряду дійсно є над чим працювати. У перший же робочий день нового року перший віце-прем’єр Юрій Єхануров повідомив, що інфляція 2000 року становила 25,8%, проти очікуваних урядом 25%. За рік ціни на продовольчі товари зросли на 28,4%, на непродовольчі — на 8,9%, на послуги — на 31,2%. Оптові ціни 2000 року зросли на 20,8%, повідомив перший віце-прем’єр.

За урядовими прогнозами, 2001 року інфляція в Україні знизиться до 13,6% (Інтерфакс- Україна). Однак голова Нацбанку Володимир Стельмах наприкінці минулого року заявив, що в плануванні монетарної політики й утриманні інфляції на запланованому рівні є певні труднощі. За його словами, це пов’язано (крім приросту монетарної бази) з адміністративним підвищенням цін, яке може серйозно вплинути на рівень інфляції. Як зазначив глава НБУ, вже з 1 січня в Києві планується підвищити плату за електроенергію, й це, безумовно, позначиться на січневій інфляції. «Чіткої відповіді, чи включає планова інфляція на рівні 13,4% адміністративне підвищення цін, нам уряд не дав», — підкреслив В.Стельмах.

Не знаходить повного розуміння бюджетна політика уряду й у тих, хто займається реалізацією його соціальної політики. Приміром, заступник голови Львівської міськради Валерій Пятак зазначає, що нинішнього року був «шанс реально приступити до реформи міжбюджетних відносин в Україні, і дуже шкода, що не було зроблено серйозного кроку вперед». Жидачівський міський голова Михайло Щуйко вважає, що інтереси малих міст новим бюджетом «знову не враховані». За його словами, «кошти надходитимуть туди, куди захоче область».

На пленумі Українського союзу промисловців і підприємців наприкінці минулого року відзначалося, що «під час прийняття закону про бюджет не було виконано основну вимогу Президента Леоніда Кучми, щодо формування держбюджету на новій податковій основі», а тому буде втрачено ще один рік на шляху структурних системних перетворень у вітчизняній економіці. Це у свою чергу «негативно вплине на її реальний сектор та може призвести до провалу у виконанні бюджету».

За словами президента УСПП, народного депутата Анатолія Кінаха, держбюджет-2001 «пролонгував усі ті від’ємні характеристики и проблеми», які були характерні для попередніх періодів. Серед них, зокрема, подальше зростання дебеторської та кредиторської заборгованностей, неповернення суб’єктам господарювання ПДВ, сума якого вже наближається до 3,5 млрд. грн. і означає, по суті, безвідсоткове кредитування, в основному експортерами, національної економіки, що призводить до вимивання їхніх обігових коштів.

Окрім того, вважають промисловці, бюджет-2001 характеризується прихованим дефіцитом, пануванням у ньому фіскальних функцій, надмірною централізацією надходжень і, головне, надмірним податковим навантаженням на господарську діяльність і фонд оплати праці підприємств. Така практика в попередніх і нинішньому роках вже призвела до стійкого погіршення якісних показників і структури української економіки, зокрема зростання недоїмки до бюджету та кількості збиткових підприємств.

КОМЕНТАР

Леонід МІНІН, начальник управління економічної безпеки Ради національної безпеки і оборони:

— Бюджет 2001 року, який приймався прискореними темпами, залишає неоднозначне враження. Бездефіцитність бюджету, про яку багато говориться, звичайно, уявна. Адже ясно, що бюджет не буде виконано на 100%, отже, бездефіцитним він може бути тільки за рахунок недофінансування якихось програм. Великі сумніви викликають закладені в бюджеті 5,9 млрд. грн. від приватизації, оскільки можна передбачати чималі труднощі при продажу найбільших об’єктів — «Укртелекому» та обленерго. Крім того, надходження від приватизації неправильно вважати дохідною частиною бюджету в чистому вигляді, бо це не економіка їх заробила, а було продано працю наших минулих поколінь. Якщо виключити надходження від приватизації, то бюджет відразу стає дефіцитним.

Серйозні побоювання викликає і те, що досі не вирішене питання про реструктуризацію боргів за газ перед Росією. Як тільки буде підписано відповідний договір, треба буде знаходити гроші для сплати процентів або повернення боргу — найвірогідніше, що борги будуть визнані як державні або підпадуть під гарантії держави. Це породжує ще один сумнів з приводу бездефіцитності бюджету.

Явно занижені очікувані темпи інфляції: насправді вона буде вища, а отже, передбачені в бюджеті соціальні виплати будуть нею з’їдені. Реальна купівельна спроможність громадян, які одержують пенсії та інші грошові допомоги, буде значно знижена цими інфляційними проявами.

У нинішньому бюджеті повторилися й недоліки попередніх: старою залишилася податкова база бюджету, погано профінансовано оборонну сферу, особливо щодо закупівлі озброєння і проведення науково-дослідних робіт, не вистачило сміливості для кардинальної реформи міжбюджетних відносин, адже ручне управління в цій справі куди приємніше.