Спецоперація «Надія»

Звільнення української льотчиці і народного депутата Надії Савченко з російського полону залишило дві інтриги. Перша – на що обміняли Савченко? Трансляція того, як зустрічали Надію в Борисполі і відео зустрічі російських ГРУшників, яких «на Донбассе нет», показово продемонструвало яка прірва існує між двома країнами. Надю не просто чекали, а чекали з нетерпінням. Російські ж ГРУшники – це злочинці, яких використала їхня рідна країна як «гарматне м’ясо», обмінявши за інерцію в рамках певних домовленостей. Друга – як себе поведе Надія в українському політикумі і які позиції буде займати. Поки що під її іменем був проведений сумнівний закон про зарахування перебування в СІЗО ув’язненим за два терміни. Закон, яким вже скористалися багато злочинців.

«Помилувати» Савченко попросили родичі російських пропагандистів, які загинули в червні 2014 в селищі Металіст під Луганськом. «Цар» дав добро, адже «волен миловать и казнить». Варто відмітити важливу деталь – на зустрічі з Путіним був присутній і одіозний український політик Віктор Медведчук, що викликало низку запитань. Та головне для нас є те, що весь світ побачив, що обмін стався не на «тракториста» з-під Алчевська, а на конкретних російських кадрових військових. А отже весь свій в черговий раз мав можливість переконатись ким саме є ті «трактористи», які скупляються у воєнторгах.

Щодо заяв Порошенка про те, що «ми повернемо окупований Крим і Донбас так саме як і повернули Савченко», то в соцмережах одразу розійшовся жарт – в обмін на що? Реакція прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова що Кремль підтримає Порошенка, якщо той повертатиме Донбас «з позиції гуманності» пролунала в унісон зі звільненням Надії. Наче «процес пішов» і РФ дійсно намагається використати існуючу ситуацію для того, щоб «впихнути» понівечену землю Донбасу Україні, скинути на нашу країну питання відновлення окупованої території, позбутись санкцій і при цьому все одно залишити в тілі України отруйне шило у вигляді проросійських бандитів з російськими кураторами. При цьому звичайно ні про які контрибуції з боку РФ не йдеться. Вона «умиває руки».

Отже припустимо, що звільнення нашої героїні Надії Савченко – це лише етап більшої спецоперації, яку умовно можна назвати операцією «замирення». Саме тому Надія сказала на рідній землі ті слова, які від неї хотів почути і Порошенко, і Кремль про те, що Мінськ – це «хорошо». «Дуже добре, що є Мінські угоди, - сказала Надія. - Дуже добре, що вони будуть виконуватись, тому що ми зробимо все для того, щоб вони виконувались». Що ж, нагадаємо, що наступними пунктами згідно з цими угодами є проведення виборів на окупованій території та амністія російських бандитів, які «не брали до рук зброї».

«НЕ ФАКТ, ЩО ДО ІНШИХ ПОЛОНЕНИХ БУДЕ ЗАСТОСОВАНА ФОРМУЛА ЗВІЛЬНЕННЯ НАДІЇ»

Олександр КОВТУН, консул України в Ростові-на-Дону:

- Звільнення Надії Савченко вирішувалось не на рівні консулів, тому мені важко коментувати деталі. Ми зараз займаємось подальшими практичними справами – зараз я перебуваю в Грозному, де буде оголошений вирок Миколі Карпюку і Стасу Клиху. Вчора я був у них в СІЗО. Треба боротись далі… Не факт, що до інших полонених буде застосована формула звільнення Надії. Можливо будуть якісь інші підходи. Головне всі мають розуміти, що жодного українця ми в РФ не забудемо, і не просто зробимо все можливе для звільнення, а точно звільнимо їх всіх. Ми працюємо в правовому полі і тому не відчуваємо формального тиску з боку влади РФ. Підкилимними речами не займаємося, тому «зачепити» їм нас немає за що.

«ЗВІЛЬНЕННЯ НАДІЇ – ЦЕ КРОК В РАМКАХ МІНСЬКИХ УГОД»

Ірина ГЕРАЩЕНКО, заступник Голови Верховної Ради:

- Головна заслуга у звільненні Савченко лежить на Президенті, її родини і МЗС. Ми всі разом тягнули цю колоду – це титанічна робота. За її свободу боролися і світові лідери. Це був тиск на РФ. Повернення Надії затримувалося тому, що Україна билася за своїх, а РФ абсолютно не бажала знати про тих, кого вона відправила в Україну на війну. Ми билися за звільнення Надії і інших українських полонених. Тих ГРУшників навіть в Мінську, коли ми ставили питання, російська сторона не визнавала своїми. Але повна перемога буде тоді, коли ми звільнимо всіх бранців Кремля. Щодо того, що Україна окрім ГРУшників віддала ще щось, або чимось поступилась, я не хочу коментувати, адже все це домисли. Безумовно, Росія зараз намагатиметься щось для себе виторгувати, наприклад, послабити санкції. Проте санкції з них ніхто не зніме, а звільнення Надії – це крок в рамках Мінських угод, але їх неповне виконання з боку РФ. Тому ми і далі будемо вимагати звільнення інших хлопців.

«ФАКТ ОБМІНУ ГРУШНИКІВ ЗАСВІДЧИВ, ЩО РОІСЯ Є СТОРОНОЮ КОНФЛІКТУ»

Олександр ПАВЛІЧЕНКО, член Харківської правозахисної групи:

- Важливий момент – це те, що ГРУшники є саме росіянами і представляють російську армію. Це є доказом російської агресії. Україна займається документуванням злочинів РФ, які здійснюються на сході. Самі українські військовополонені вказували на те, що вони воювали проти російських військових формувань, а не проти «ополченців».