«На владу чекають сюрпризи...»

Про виборчі перипетії, винесені уроки та подальші плани «УДАРу» ми поспілкувалися з керівником стратегічного планування та ідеології Центрального виконавчого комітету партії Ростиславом ПАВЛЕНКОМ.

— Пане Ростиславе, сьогодні опозиція наполягає на впровадженні персонального голосування. Це реально при такій Раді?

— Перш за все, слід наголосити на тому, що існує конституційна норма, яка передбачає особисте голосування. У попередніх скликаннях ми бачили, що багато рішень ухвалювали в залі, де не було навіть половини депутатів. Зокрема, таким чином було проведено багато корупційних рішень. Тож наша принципова позиція, яку поділяють й інші опозиційні сили, полягає в тому, щоб усе це припинити. Для цього є технічна можливість: так звана система «Рада-3» дозволяє лише особисте голосування депутатів. Її підключення — питання політичної волі. Тому ми будемо наполягати на такій ініціативі.

— У Партії регіонів більшість в Підготовчій депутатській групі, вони можуть ухвалювати будь-які рішення. Які в опозиції є важелі для того, щоб їх переконати?

— Якщо партія влади піде на такий крок, вона візьме на себе повну відповідальність за те, що відбуватиметься у парламенті: буде він працювати чи не буде.

— Раніше це їм не заважало...

— Раніше був інший розклад сил у парламенті. Під час ухвалення Верховною Радою VI скликання таких принципових рішень, як закон про мови та низки інших питань, більшість могла не зважати на присутність опозиції у залі. Зараз ситуація змінилася: Партія регіонів не має більшості самостійно, тож їй доведеться опиратися на союзників, а їхні позиції досить різні.

— Вже є заяви регіоналів, що вони практично мають більшість за рахунок самовисуванців.

— По-перше, це лише слова — побачимо, як розгортатимуться події у парламентській залі. По-друге, я не думаю, що більшість самовисуванців долучилася до лав Партії регіонів. Багато незалежних кандидатів мають власне бачення своєї політичної кар’єри.

— Однією з ініціатив вашої партії є ухвалення виборчого кодексу, яке не дозволить щораз змінювати виборчу систему під себе та спотворювати результати голосування. Цей кодекс фіксуватиме змішану систему, чи ви повернетеся до пропорційної?

— «УДАР» та інші опозиційні сили мають спільну позицію щодо цього питання: виборча система має бути пропорційною. Що ж стосується зв’язку між народними обранцями та людьми, в світі існує безліч моделей його забезпечення. Наприклад: відкриті списки, коли люди можуть ранжувати кандидатів у депутати у списках партій, чи регіональні списки, коли вся країна ділиться на кілька округів, кожен з яких має квоту, тож партії змушені співпрацювати з регіональними лідерами та підтримувати зв’язок із людьми на місцях.

— Як ви плануєте повертати пропорційну систему?

— Це питання буде вирішено через голосування у парламенті. Практично всі політичні сили заявляли, що вони підтримують пропорційну виборчу систему. Якщо вірити в те, що комуністи є самостійною політичною силою, то їм також вигідна пропорційна система. За мажоритарними округами кандидати від їхньої партії взяли аж нуль місць у парламенті. Виходячи з позицій прямої політичної вигоди, за всіма цими рішеннями спокійно проглядається більшість депутатів, зацікавлених у їх ухваленні.

— Ви говорите про співпрацю з «Батьківщиною» та «Свободою», але під час виборчої кампанії «УДАР» не погоджувався на повну координацію дій з цими політичними силами. Чи не було це помилкою?

— Ми завжди говорили, що будемо йти на вибори різними колонами. Така стратегія була виправданою, адже окремо ми набрали більше відсотків, ніж якби йшли разом. Загалом результати виборів показали, що злиття «Батьківщини» та «Фронту Змін» дало партії менший відсоток підтримки, ніж прогнозований соціологами до моменту об’єднання.

— Йшлося про співпрацю на кшталт тої, що існувала між «Батьківщиною» та «Свободою»: вони йшли на вибори окремо, але поділили округи. «УДАР», в свою чергу, програв досить велику кількість округів через взаємопоборення із опозиційними кандидатами.

— Між партіями відбувалися переговори. В результаті домовленостей опозиція виграла кілька десятків округів — це також є успіхом. Отже, треба фіксувати результати й працювати далі.

— Але деякі вимоги «УДАРу» були невиправданими. Наприклад, партія вимагала зняти на користь свого кандидата Олександра Бригинця, який за результатами голосування набрав удвічі більше, ніж ударівець, і переміг на одному з київських округів.

— Соціологічні опитування, що були проведені напередодні виборів, показували перемогу нашого кандидата Юрія Крикунова. Однак на момент опитування близько третини виборців ще не визначилися, кому віддати свій голос. Вочевидь це відіграло свою роль, і люди визначилися так, як визначилися. Вітання нашим колегам-опозиціонерам, які перемогли по мажоритарних округах — будемо працювати в парламенті.

— Загалом «УДАР» взяв менше прогнозованого в останній час соціологами результату. Чому?

— Почнемо з того, що «УДАР» набрав набагато більше, ніж прогнозували кілька місяців тому. Ще на початку літа експерти робили ставки, чи пройде партія Кличка в Раду чи ні. За півроку результат партії було потроєно. Окрім того, під час опитувань досить велика частина виборців все ще не визначилася з вибором. Водночас ми пам’ятаємо, наскільки агресивною була негативна кампанія проти «УДАРу», яка велася, на жаль, з усіх боків. Особливо в останні тижні. Очевидно, це також відіграло свою роль.

— Під час роботи в Київраді «УДАР» мав проблеми з «тушками». Чи вдасться запобігти цьому у Верховній Раді?

— Слід зазначити, що політична сила робить власні висновки впродовж політичної діяльності. Після виборів 2008 року проблема «перебіжчиків» не стояла так гостро. Фракція пропрацювала стабільним складом весь період до нинішніх виборів. На цих перегонах ми дуже свідомо підходили до формування списків й висунення кандидатів. Принциповим кроком для «УДАРу» була співпраця з рухом «Чесно» та іншими громадськими організаціями. Ми представили список претендентів у кандидати іще до виборчого з’їзду. Найголовніше, що близько 15% тих, кого ми планували внести у список, були замінені після громадського обговорення. Тобто перший фільтр ми пройшли ще до формування списків. Далі кожен наш кандидат прийняв присягу працювати у фракції партії «УДАР», виконувати програму партії і не співпрацювати за жодних обставин з Партією регіонів та її сателітами. У нас є почуття команди: розуміння, що ми робимо спільну справу. Ми часто зустрічаємося і обговорюємо спільну позицію. На момент обговорення можливе висунення будь-яких думок, відбувається жива дискусія, але після того, як рішення приймається, воно виконується усіма депутатами.

Що ж до механізмів боротьби із «тушками» — це, по-перше, питання законодавства. Врегулювання процесу відкликання депутата є у програмах усіх опозиційних партій. Окрім того, існує громадський та політичний осуд. Більшість з тих, що стали «тушками» у чинній Раді, поставили хрест на своїй політичній кар’єрі. Також це питання слід адресувати громадськості та журналістам: «перебіжчикам» треба публічно дати ту оцінку, на яку вони заслуговують.

— Чи є тиск на ваших кандидатів з боку влади?

— Кілька депутатів зверталися до керівництва партії з повідомленнями про те, що їм надходять різноманітні пропозиції, на які вони дали різку відмову. Найефективнішим засобом протидії такому тиску є спільні дії, узгоджені з нормами законодавства, які не залишили б жодного шансу, що людина опиниться сам на сам проти машини.

— Пропозиції були саме фінансового характеру, чи йшлося про тиск та переслідування депутатів чи членів їх родин?

— Для різних людей обиралися різні підходи, але найголовніше те, що такі спроби не мали жодного результату.

— Мажоритарники від Об’єднаної опозиції вже написали заяви на вступ до фракції «Батьківщини». Коли цю процедуру пройдуть депутати від «УДАРу»?

— Фракція буде сформована вже у ВР. Це технічні речі, які проходять зараз всі політичні команди: відбувається підготовка та збір документів, щоб у перший день першої сесії були проведені всі процедурні моменти, яких вимагає закон.

— Ваш колега Валентин Наливайченко заявив, що опозиція має бути дієвою та агресивною, щоб вести відчайдушну боротьбу. Ви готові блокувати трибуни, зчиняти бійки та ігнорувати засідання? Чи «УДАР» знайшов нові можливості впливу на владу?

— Багато що стане для влади сюрпризом. Розкрити усі карти не можу, інакше не вийде несподіванки. Проте можу сказати, що ми будемо використовувати всі незаборонені законом методи для того, щоб виконати обіцянки, які ми давали виборцям: провести закони, які гарантуватимуть дієву боротьбу з корупцією, зупинять свавілля влади та привчать її до відповідальності.

— Під час виборчої кампанії прозвучала заява, що «Свобода» є «спецназом опозиції». Як ви ставитеся до цього?

— Судити про це можна буде, виходячи з конкретних ситуацій та позицій політичних сил. Ми сподіваємося на співпрацю і з «Батьківщиною», і з «Свободою» щодо особистого голосування, підтримки законів з боротьби із корупцією, лібералізації економіки, децентралізації влади. В таких питаннях ми виступатимемо єдиним політичним фронтом.

— На вашу думку, більшість буде монолітною чи ситуативною?

— Всі експерти говорять про те, що більшість у Раді буде ситуативною. Левова частка голосувань будуть або дуже дорогими для влади, або не відбуватимуться. З огляду на конфігурацію сил, у влади немає більшості в цьому парламенті й вона намагатиметься створити її ситуативно. Так само й ми зможемо створювати більшість під ті голосування, які необхідні для виконання нашої програми.

— Якими будуть подальші дії вашої політсили стосовно Києва у зв’язку з імовірним наближенням виборів до Київради та на посаду мера?

— Ми виконаємо всі зобов’язання та очікування, які покладають на нас кияни. Щодо формату виборів — подивимося, які вони будуть та коли проводитимуться. Краще говорити про це, коли буде предмет. В будь-якому разі ми будемо брати участь у цих виборах. Зараз ми можемо сказати, що кияни не будуть розчаровані.

— Експерти характеризують ці парламентські вибори для опозиції як змагання за право висунення кандидата в президенти. Чи означає результат «Батьківщини», що вона здобула пріоритет на майбутніх президентських виборах?

— Я б пропонував йти логічно та поступово і не роздавати авансів, щоб потім знову не говорити про розчарування. Найперше: обрані політичні сили повинні пройти певний урок довіри між опозиційними силами. Головне зараз — організувати співпрацю. Відповідь на це питання залежить від того, наскільки якісною буде робота опозиції в парламенті. Давайте відпрацюємо у парламенті те, що від нас очікують люди, а вже тоді поговоримо про Президента.

— Нещодавно Борис Колесніков заявив, що взірцем для наслідування Партії регіонів є Республіканська партія США. Чи є у вашої сили зразки для наслідування?

— Я б не казав про зразок. Для нас існує питання спільних цінностей. Ще навесні «УДАР» звернувся до Європейської народної партії щодо приєднання до цього клубу. Оскільки зараз наша політична сила є парламентською партією, ми очікуємо позитивного рішення. Ми поділяємо цінності, які прийнято називати європейськими: підтримку прав людини, гарантії її права на повагу, впровадження законодавчих важелів забезпечення цієї поваги й можливості закликати чиновника до відповідальності. Тобто є певні ідеологічні засади, які ми поділяємо з центристськими партіями Європи.