Оборона гривні триватиме до останньої копійки у платників податків
Справді, якщо навіть Президент України вважає, що без зовнішніх запозичень не вдасться уникнути фінансової кризи, то чи варто серйозно ставитися до заспокійливих «спічів» нехай навіть і голови правління НБУ. Тим паче що Віктор Ющенко ні за що — просто через службові обов’язки — не признається про наступний, хоч і гіпотетичний, обвал гривні. Щоправда, не виключено, що внаслідок різних обставин про національно-валютні проблеми він дізнається разом з усіма: з повідомлень російських інформаційних агентств.
З МВФ ПОКИ ЩО МАЙЖЕ ВСЕ ГАРАЗД
Для того, аби допомогти нашим читачам розібратися в тому, що відбувається, нагадаємо, що за підсумками роботи місії МВФ у Києві Кабінет Міністрів спільно з Національним банком повинні були до кінця червня доопрацювати зауваження, які виникли під час роботи, з тим, аби в першій половині липня подати МВФ офіційний меморандум.
ДОВІДКА «Дня»: Згідно з процедурою, меморандум країни-позичальника проходить експертизу в МВФ, після чого виноситься на розгляд Ради директорів з рекомендаціями співробітників фонду. Передбачається, що український меморандум буде розглянуто на Раді директорів МВФ, яка відбудеться 25 липня. Рекомендації місії щодо програми EFF були позитивними.
Слід завважити, що уряд з літа минулого року, тобто з часу, коли Україні було відмовлено в отриманні кредиту EFF, виконав більшість «стартових» умов. Ще частину умов буде виконано після набрання чинності червневих указів Президента. Ці укази, за словами представника НБУ, учасника переговорів з МВФ, створюють юридичну базу для виконання стартових умов програми EFF, що дозволяє українській стороні оголосити про формальне виконання стартових умов.
З тих проблем, що вимагають урегулювання в найближчі тижні, треба відзначити те, що досі не підписано один з основних указів Президента, який затверджує поправки до закону про бюджет на 1998 рік зі скороченим розміром дефіциту бюджету і державних витрат. Іще — не відмінено пільги зі сплати ПДВ, не підписано укази, що обмежують бартер і спрощують процедуру банкрутства, не розблоковано рахунки підприємств-боржників бюджету, не ухвалено рішення щодо прискорення приватизації. Щоправда, остання вимога може бути компенсована неординарним рішенням уряду: випустити конвертовані єврооблігації, що забезпечить надходження доходів до бюджету, тоді як реальну приватизацію буде відкладено до кращих часів. Серед заходів, що їх уряд виконати не готовий, навіть попри тиск з боку МВФ, скорочення житлових субсидій, скасування великої кількості соціальних пільг, а також проведення адміністративної реформи і, зокрема, реорганізації Мінфіну.
ЗАГРОЗА РУБЛЬОВОГО СУСІДСТВА
Повертаючись до завдання моніторингу «передкризових подій» і не применшуючи значення процедури діалогу з МВФ, треба мати на увазі, що Україна перебуває в залежності не тільки від МВФ, а й від Росії. Недавній візит до країни голови правління РАТ «Газпром» Р.Вяхірева вкотре нагадав урядові, хто все-таки його головний кредитор. Однак газові проблеми, які зазвичай асоціюються з такими візитами, в цьому випадку можуть виявитися другорядними. Значно більшу загрозу для наших співвітчизників становить стан грошового ринку Росії.
Росія одна з небагатьох країн категорії «висхідних ринків» (emerging markets), де досі не сталася девальвація національної валюти. Впали азіатські «тигри», падає японська ієна, ще до азіатської кризи впала чеська крона. А рубль поки що тримається. Тримається, звісно, не сам по собі, а завдяки зусиллям російської грошової влади. Уряд і Центробанк Росії постійно заявляють про свою готовність зробити все можливе, аби не допустити девальвації. Однак що довше бушує фінансова криза, що більше валютних резервів Центробанку йде на підтримку стабільності валютного курсу, то частіше ставиться питання про доцільність і навіть бажаність зниження курсу рубля на 10—20 відсотків.
В останні два тижні тема девальвації постійно присутня в повідомленнях із дискусійних майданчиків у владних коридорах РФ. Причому основними ініціаторами можливої девальвації виступають головні російські платники податків, зокрема РАТ «Газпром», що забезпечує 25% доходів федерального бюджету. Читач може здивуватися, а чим російська девальвація загрожує «твердій українській валюті»? Весь парадокс нашого становища в тому, що російський рубль, точнісінько так само, як валютні резерви НБУ, є гарантом стійкості гривні. На Росію припадає 25% українського експорту і 51% — імпорту. Тому варто РФ ухвалити рішення про девальвацію, а воно прямо залежить від екстреної міжнародної позики обсягом 15 млрд. доларів США, аналогічний вирок буде підписано й гривні. Бо в іншому разі всю масу ажіотажного попиту на валюту з падаючого російського ринку буде вмить перекинено на «стійкий» український. До того ж девальвація призведе до різкого здешевлення російських товарів і подорожчання українських, а це загрожує збільшенням від’ємного сальдо у взаємній торгівлі і закриттям російських ринків збуту.
На жаль, Україна поки що не може позбутися стану, коли її власну економічну політику лише почасти визначають у Києві. Хоча сказати, що Київ не доклав руки до такого розкладу сил, теж було б неправильно. Саме українські власті позбавили промислові підприємства можливості конкурувати на внутрішньому і зовнішньому ринках. Саме українські закони наділили державну владу всіма мислимими, зокрема й комерційними, привілеями. То чи варто дивуватися, що уряд, зазнаючи банкрутства в національному масштабі, не має жодної опори всередині країни? До речі, навіть підвищення облікової ставки НБУ до 82% річних не в останню чергу пояснюється високими відсотковими ставками російського Центробанку, що провокують відтік ВКВ з України й відповідну девальвацію гривні.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Олексій ПЛОТНИКОВ, доктор економічних наук
— Якщо говорити про можливі наслідки для України девальвації російської валюти, то прямого впливу тут немає. Українська і російська системи впливають одна на одну тільки непрямо, опосередковано. Тому теоретично, абстрагуючись від того, що на нас насувається внутрішня фінансова криза, девальвація російського рубля не повинна якось позначитися на курсі гривні, особливо якщо Національний банк був би здатний утримувати гривню в рамках валютного коридору. Однак з урахуванням того, що ми перебуваємо в постійному очікуванні фінансової кризи та обвалу гривні, якщо станеться офіційна девальвація російського рубля, то швидше за все це стане імпульсом для початку фінансової кризи в Україні. Значнішою мірою це стане психологічним імпульсом, і тоді гривня впаде слідом за рубльом.
