У проекті президентського послання є логіка

Нещодавно в газеті «Урядовий кур’єр» було оприлюднено послання Леоніда Кучми до Верховної Ради. Президент не вперше звертається до парламенту. У попередні роки такі звернення мали переважно ритуальний характер: викликаючи більші чи менші дискусії в парламенті, вони мало хвилювали громадськість. Нині інша справа. По- перше, тому що тоді, коли було оприлюднено проект послання, ВР перебувала в глибокій кризі. По-друге, тому що Президент вирішив іще раз — після обрання — зміцнити свої позиції всенародною підтримкою, запропонувавши обговорити проект. Як пише «Урядовий кур’єр», «ваші відгуки та побажання будуть опубліковані або передані в адміністрацію Президента для їхнього врахування при доопрацюванні проекту Послання».

ТЕКСТ

Перші відгуки на проект витримані переважно у стилі «класичний одобрямс» («документ виняткової важливості», «точка відліку нового часу» тощо). Стаття М. Томенка в «Дні» за 3 лютого ц.р. є чи не першою спробою оцінки послання. Його текст займає 8 сторінок щільного газетного друку. Йозеф Швейк казав, що рагу із грибів є тим кращим, чим більше в ньому грибів... Можливо. Не маю сумніву, що в Україні знайдеться не менше 1 тис. людей, які прочитають цей документ від першого до останнього слова. Я один із них, але послання прочитав тричі. Воно складається з фрагментів, які можна розділити на чотири типи. Перший з них — концепції, і вони є найцікавішими. Приклад — чітко й аргументовано викладена концепція про економічну безперспективність дешевої робочої сили. На Заході це усвідомили давно, але ми мусимо наздоганяти. Другий текстовий різновид можна назвати «плани». Це — конкретні пропозиції, спрямовані на вирішення конкретних проблем. Приклад — заходи щодо зменшення державного боргу та запобігання дефолту. Свою оцінку мають дати економісти, але я — пересічний читач — зрозумів, про що йдеться, й побачив у тому внутрішню логіку. Третьою (на жаль, суттєвою за обсягом) частиною тексту є декларації — нецікаві та неінформативні. Прошу: «Предметом постійної уваги Уряду має бути атомна енергетика. Потрібно забезпечити введення в дію енергоблоків АЕС високого ступеня готовності, модернізацію та реконструкцію діючих блоків АЕС з метою підвищення їх надійності та безпеки, здійснення заходів із створення виробництва ядерного палива, розширення випуску обладнання для АЕС та зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС». Про це говорилося й писалося й 5 років тому... Нарешті, четвертий текстовий різновид утворюють повтори однієї тези. Скажімо, тривіальне міркування про економічні реформи як передумову розв’язання соціальних проблем (і про соціальну базу економічних реформ) так чи інакше переспівуються 5 чи 6 разів. Навіщо? Композитор-модерніст С. Штокхаузен написав дивовижний «Концерт для глухої вдови». Літає диригентська паличка, бігають смички, б’ють литаври, але це все без звуку: музики нема, бо нема струн на скрипках, а литаври запаковані у вату. А вдова сидить на східцях підземного переходу й намагається поцілувати мені руку, коли я — зваживши свій бюджет на весь день — даю їй аж цілу гривню. Якщо йдеться не про якийсь випадковий текст, а про послання Президента, «порожні фрагменти не є нейтральними — вони шкідливі».

МАТЕМАТИЧНИЙ ПОРТРЕТ

Вимірюй усе, що можна виміряти! Ця теза Галілея вічна. Чи до суб’єктивних вражень, які виникають при читанні президентського тексту, можна долучити якісь об’єктивні показники? Звернімось до того, що в усьому світі позначається як Key Words («ключові слова»). Два-три ключових маркери дозволяють поділити сенс кожного з них. Якщо йдеться про такий тематично різноплановий текст, як послання Президента, кількох слів замало — мусимо знайти сукупність Key Words, яка характеризує його достатньо повно. На мою думку, ця сукупність складається з 19 слів (понять, термінів); яких саме — поговоримо в наступному розділі. Загалом ці слова повторюються в тексті 891 раз. Як свідчить рисунок, одні повторюються дуже часто, інші дуже рідко — від 199 до 3 повторів. Питання: чи існує математична закономірність, яка визначає повторюваність окремих Key Words? Іншими словами — чи існує внутрішня логіка в побудові президентського послання? Відповідь: так, існує. Повторюваність відповідає так званому експоненціальному закону, формула якого добре відома кожному, хто працює в математичній статистиці. Цей закон поширюється на велику кількість різноманітних процесів і явищ (що й засвідчує універсальність математики). Отже, послання Президента є логічно упорядкованим текстом. У принципі це радує. Але якою є його логіка?

ПРIОРИТЕТИ

Сама по собі кількість повторів того чи іншого ключового слова важить небагато. Але річ у тім, що навколо нього гуртуються концепції чи плани стратегічного чи тактичного звучання. І саме кількість повторів віддзеркалює те, про що думали й чого хотіли (чи не думали й не хотіли) ті, хто працював над текстом. Скажімо, жодного разу не згадується трагічне становище української книги та податковий зашморг на шиї українських видавництв. Хіба ж це не позиція?

Умовно розділимо рисунок на три фрагменти (6+6+7 ключових слів). Перший з них утворюють терміни, сутність яких для характеристики поточних справ у країні та її шляху в ХХI століття є безперечною: економіка (№1, 199 повторів); реформи і ринок (№2, 155); держава і державність (№3, 118); соціальні проблеми (№4, 79); власність і приватизація (№5, 63); фінанси (№6, 53). Як на мене, в цій шестірці позиція «фінанси» мала б займати не шосте місце, а перше, бо обігові кошти, кредит, облікова ставка Нацбанку, валютна політика тощо не є поняттями, похідними від економіки, а є чинниками, які економіку визначають. Але про це хай скажуть фахівці. Провідною в другому фрагменті є позиція «національний» (№7, 43), але контекст свідчить про те, що йдеться не про «національний — український», а про «національний — загальнодержавний». Не певен, що так і має бути. Далі підуть інвестиції (№8, 37); наука (№9, 28); інновації (№10, 23); екологія та охорона здоров’я (№11, 20); освіта і культура (№12, 18). Роль інвестицій та інновацій для поступу у ХХI століття очевидна. Більш ніж очевидною є й роль науки. Одначе присвячений останній фрагмент тексту можу порівняти з тим, що чую й бачу навколо себе, і це порівняння не надихає. Відбуваються дві катастрофічні речі: відставання від світового рівня технології наукових досліджень і розрив між генераціями вчених. Молодь у науку не йде, або ж тікає з неї у комерційні структури; найбільш енергійні та кваліфіковані шукають хліба й слави за океаном. Україна стрімко перетворюється на «хутор-сіті», де вчені-пенсіонери зі старими лопатами борються за новий урожай.

Про екологію та охорону здоров’я написано в стилі «нате й відчепіться». Прошу: «має залишитися й надалі пріоритетною первинна медико- санітарна допомога»; «потрібно вдосконалити надання спеціалізованої допомоги»; «слід запровадити нові механізми забезпечення ліками та медобладнанням». Якщо реально, то це те, на що потрібні кошти, яких медицина давно не має. Розумію: не має тому, що не має їх держава. Мабуть, саме так і треба писати, не вводячи в оману самих себе? Третій фрагмент є сумішшю різнопланових Key Words. Згадуються вони рідко, коментуються мляво. Прикінцеві ділянки статистичних розподілів математики називають «хвостами» (не вкладаючи в це жодної іронії). На нашому «хвості» розташувалися демократія та парламентаризм (№13, 13 повторів), права людини (№16, 8) й навіть сам народ (№18,5). Тут же малий та середній бізнес (№15, 9) і — диво! — інфляція (№17, 6). У розвинених країнах частка малого та середнього бізнесу у ВВП сягає 60%. Поза сумнівом, увага до нього в проекті президентського послання є недостатньою, хоча ця позиція мала б стати однією з центральних. Як і розмова про інфляцію. Наша «стабільна гривня» вже давно не стабільна, й у проекті бюджету на 2000 рік уряд передбачає подальше її падіння. Лихо нам, «бюджетники»...

Останньою на «хвості» розташована демографія (№19, 3 повтори). Коментуються демографічні проблеми так, що взагалі не варто було згадувати «зниження смертності», «підвищення тривалості життя», «виховання у населення бережливого ставлення до свого здоров’я», «посилення боротьби з пияцтвом». Як сказали колись Ільф і Петров, «больше внимания разным вопросам». Якихось концепцій активної демографічної політики держава не має і, вочевидь, не прагне їх мати. Як домогтися отих «зниження», «підвищення» і «посилення»? Демографічна ситуація в країні є катастрофічною; депопуляція та постаріння населення ставлять під сумнів наші перспективи у ХХІ столітті. «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, не прилаштовуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму. Утішайтеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче». Так писав апостол Павло у своєму посланні до римлян. Маємо нагальну необхідність перемінитися відновою свого розуму, бо тих, хто плаче, в сотні разів більше, ніж тих, хто тішиться.