«2016 рік. Час тотальної ревізії проблем і викликів»

У рік 25-річчя в Україні накопичилось багато невирішених проблем, які вилились у тяжкі наслідки для нашої держави. Серед них – анексовані і окуповані території, тисячі людських жертв, криза державної влади, відповідальність політиків, журналістів та суспільства за нинішню трагедію... «День» запросив до редакції відомих експертів, аби розпочати дискусію і аналіз історичного шляху, починаючи з 1991 року, який призвів до війні.

Серед наших гостей – народний депутат України V-VII скликань, голова координаційної ради всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій СЕНЧЕНКО, суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії (2002-2005 рр.) Володимир ВАСИЛЕНКО, політолог Михайло БАСАРАБ. Розпочали ж ми нашу розмову з вчорашньої прес-конференція Президента України.

«Вона на мене особливого враження не справила, - ділиться Володимир Василенко. - Петро Порошенко ухилився від відповідей на багато ключових питань. Глава держави намагається дивитись в майбутнє з оптимізмом і вважає, що 2016 рік буде роком вирішення проблем з окупованими територіями. Вважаю, що такі прогнози занадто оптимістичні. Дай Бог нам зараз втримати ситуацію такою, яка вона є. Ми маємо зосередитись на формуванні підґрунтя для подальших серйозних кроків для відстоювання українських інтересів щодо територій окупованого Донбасу і анексованого Криму».

На думку ж Михайла Басараба, ця прес-конференція, хоч і мала підсумковий характер, все ж готувалася поспіхом. «Відчувалось, що порядок денний цього заходу був невідомий до початку самого заходу. Президент був слабко підготовленим, читав текст із суфлера. При відповідях на незручні запитання Порошенко проявив певну дратівливість, яка певною мірою йому притаманна». За словами політичного експерта, всі досягнення, якими вихвалявся Президент, можна приписати уряду.

«Він говорив і про незалежність в енергетичній сфері, і досягнення в сфері Нацполіції, адміністративних послуг та багато інших рішень, які не належать до компетенції Президента, - говорить Басараб. - Натомість ми не почули чітких посилів у відповідях на запитання, які торкались безпосередньо його повноважень. А суспільство зараз турбують дві головні проблеми, які лежать в площині компетенції Порошенка, – це війна і проблеми, пов’язані з окупацією РФ наших територій. А друге – це проблема корупції. Якраз в цих питаннях Президенту похвалитися було мало чим. Ми не почули якихось досягнень за 2015 рік. Більш того, ми не почули чітких планів Президента у проблемі боротьби з агресором та подоланні корупції. У стосунках з РФ Президент не дотримується стратегічних засад дипломатії, а апелює до зовнішніх чинників. Коли зайшла мова про корупцію і конкретних корупціонерів, зокрема, колишніх членів Партії регіонів, яких не переслідує правоохоронна система (того ж пана Шокіна), то Порошенко відповів дуже ухильно».

«У мене гнітюче враження від виступу Президента, - каже Андрій Сенченко. - За достатньо довгий час на посаді він не зрозумів, що країна переживає великі труднощі – військові та економічні. Це була напускна бравада про те, чого він «не допустить». Президент може допустити чи не допустити щось рівно настільки, наскільки його підтримує суспільство, а ця підтримка зменшується». На думку Сенченка, щодо деокупації Криму та Донбасу не пролунало жодної думки, за якою має відбутися дія. «Що ж до теми зустрічі з Борисом Гризловим у Києві, то зрозуміло, що її хотіли провести підкилимно, - наголошує наш гість. - А коли це вилізло на поверхню, то «були змушені». Окрім цього, не можна маніпулювати та використовувати у цьому контексті теми Савченко та Сенцова, над якими знущаються в ув’язненні у Путіна, щоб виправдати власні сепаратні угоди. Водночас кримському депутату Ганушу, який своїм голосом сприяв реалізації сценарію Путіна і якого звинувачують у державній зраді, нещодавно змінили запобіжний захід на домашній арешт. Думаю, це побічний ефект від зустрічі із Борисом Гризловим. Натомість Корбан зі своїми звинуваченнями залишився в СІЗО».

Чому ми прийшли до нинішнього «політичного котла»? Який стан постмайданного політикуму в Україні? Чи з’явилась в державі справжня еліта, яка віддає перевагу національним інтересам? Як розв’язати кризу влади та чи допоможуть у цьому парламентські вибори? Які загрози несе «особливий статус» Донбасу та які сценарії поведінки України для уникнення гібридної капітуляції? Про все це – у продовженні розмови, деталі якої читайте у найближчих випусках «Дня»!