Кучма знову «проявився»

Після невдалої спроби стати членом Спілки художників України, Леонід Кучма не полишає зусиль відбілити себе на інших напрямках. Ось вже і на «Голосі України» - офіційній парламентській газеті – з’явився матеріал «експерта і миротворця» Кучми. Мовляв, «до нього останнім часом надходять численні звернення із проханням перевидати його книжку «Україна — не Росія». Тому «газета отримала згоду автора опублікувати один із нових розділів майбутньої книжки…». Кучма, який під час свого президентства віддав Донбас у «лізинг» місцевому криміналітету і взагалі був автором кланово-олігархічної системи, що зрештою і привело нас до війни, сьогодні пише статті на кшталт «Федералізація – подвійні стандарти Росії». Те, що ми маємо такого сусіда, який не сприймає Україну як незалежну державу – проблема, але не треба перекладати свої «гріхи» на чужі душі.

Як і не треба суспільству потім дивуватися чому країна в такому стані. Саме з дозволу нинішньої влади Кучма повернувся в політичне життя і є на сьогодні головним переговірником від України в Мінську, а також знаходиться в складі Конституційної комісії. Він продовжує інфікувати країну своїми «радянсько-кучмівськими» бацилами. Ось ще один дуже серйозний і провокаційний крок. І це вам вже не стаття в «Голосі України». «Ми з Леонідом (Кравчуком, перший президент України, – Ред.) звернемося в український парламент, щоб Україна вийшла з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї на знак протесту, що не було виконано Будапештський меморандум», - заявив учора Кучма. І дуже показово, що ця інформація з’явилася на російському інформаційному агентстві ТАСС.

Більш того, Кучма вважає, що гарантії безпеки Україні, згідно з Будапештським меморандумом, повинні бути забезпечені США. «Напевно, нам треба дипломатичними зусиллями змусити США виконувати Будапештський меморандум», - сказав він. Приїхали. Тобто Росію, яка також є гарантом меморандуму і яка захоплює наші території і вбиває українців, не потрібно змушувати, а от американців, які надають допомогу нашій країні (можливо не так якби нам того хотілося, але тут більша проблема в нашій владі), потрібно змушувати. Абсурд. До того ж, Кучма уточнив, що вихід із Договору не означає, що Україна буде розробляти будь-яку ядерну зброю: «У нас немає ні фінансів, ні космічних можливостей». То в чому тоді сенс? Невже екс-президент думає, що таким чином він змусить США якось сильніше допомагати Україні? Такими методами і заявами – точно ні.

Екс-посол США в Україні, член Американської ради Джон Хербст ще в грудні минулого року в інтерв’ю «Дню» заявив: «США та інші країни є відданими договору про непоширення ядерної зброї й вживатимуть заходів, щоб нові країни не набували ядерного статусу. На мою думку, малоймовірно, що Україна намагатиметься отримувати ядерну зброю. Перше за все, це дуже дорого. По-друге, я думаю, ви не бажаєте опинитися в міжнародній ізоляції, яка може стати результатом такої політики. Справді, Україна віддала свою ядерну зброю, і їй не надали гарантій, а натомість — запевнення, а це не той рівень, що гарантії. Гадаю, Україна має легітимне право заявляти, що країни, які пропонували Україні підтримку за те, що вона віддала ядерну зброю, не були такими енергійними і твердими в захисті України, як мали бути. І це включає США».

Ситуацію коментують експерти «Дня».

«ЗАЯВА КУЧМИ ЗРОБЛЕНА НА ЗАМОВЛЕННЯ ЙОГО ХАЗЯЇНА ВОЛОДИМИРА ПУТІНА»

Олександр ЄЛЬЯШКЕВИЧ, народний депутат ІІ та ІІІ скликань, представник потерпілого у «справі Гонгадзе» Олексія Подольського в суді:

- Заява Кучми, яка з початку з’явилася в російському інформаційному агентстві ТАСС, явно зроблена на замовлення його хазяїна Володимира Путіна. Подібна постановка питання зараз, коли ми дуже потребуємо фінансової та військової допомоги від США та інших наших західних партнерів, є усвідомленою провокацією. Її мета – реалізувати завдання Путіна, щоб Захід відвернувся від України в найкритичніший момент.

Подібні відповідальні рішення з боку України приймаються лише Президентом та політичними лідерами, які входять до парламентської коаліції, тому ініціатива Кучми – це лише провокація, підкинута російською стороною. Я б не став її розглядати серйозно в якості можливої майбутньої законодавчої основи. Але ця провокація може мати дуже негативні наслідки, адже міжнародні друзі Путіна отримають серйозний козир щодо ненадійності України як партнера в міжнародних відносинах.

Що ж до публічної активності Кучми та появи його статті у виданні «Голос України», то це все пов’язано з судовим процесом, який триває зараз в Апеляційному суді міста Києва і страхом екс-президента відповідати за вчинені ним особливо тяжкі злочини. Тому Кучма та його сім’я намагаються створити видимість значимості нібито державного діяча в суспільних колах та в цілому для історії України. Зараз ми спостерігаємо за спробами зробити його членом тих чи інших творчих союзів, продовження його «літературної творчості» - публікацію витягів з нової редакції книги «Україна – не Росія». Хоча всі знаючі люди розуміють, що Кучма ніколи не був автором текстів його книг.

«МИ НЕ КАЖЕМО ПРО РОЗРОБКУ ЗБРОЇ – МИ ЗАЯВЛЯЄМО, ЩО ВИХОДИМО З ЦІЄЇ СИСТЕМИ, БО НЕ БАЧИМО НІЯКОЇ ПІДТРИМКИ»

Леонід КРАВЧУК, перший Президент України:

- Я, як один з ініціаторів того, щоб Україна позбулась ядерної зброї, проводив серйозну роботу в парламенті, серед громадськості, серед вчених у 90-і рр. Але я був дуже вражений, коли після Будапештського меморандуму, його учасники, в тому числі США, Великобританія відмовились від виконання тих зобов’язань, які вони дали – гарантувати територіальну цілісність і суверенітет України. Росія також відмовилася від виконання своїх зобов’язань, але до неї у мене немає претензій, бо я маю про неї відповідну оцінку – РФ ніколи не виконувала жодних домовленостей, якщо це не на корись їй. Проте західні партнери тоді висловили багато побажань, які давали Україні оптимізму, що нібито ми будемо захищені великими державами. Виявилося, що це був просто формальний документ, який не має жодної правової сили, механізмів виконання і загалом про нього всі забули. Деякі з американських високопосадовців, колишні державні секретарі сьогодні заявляють, що Будапештський меморандум – це не той документ, який треба було приймати, щоб гарантувати безпеку Україні. Але я не розумію, чому ми ділимо міжнародні документи на хороші і погані, на ті, які потрібно виконувати, і ті, що не потрібно? Є міжнародне право, яке має все це регулювати, адже інакше це компрометує як самі документи, так і держави, які їх підписали.

Виходячи з усього цього і з нехлюйського ставлення до інтересів України, яка піддається російській агресії, ми маємо шукати дієві впливи. Я не думаю, що ми можемо швидко їх знайти, але мовчати не слід. Я, як ініціатор в Україні, і Кучма, який підписав Будапештський меморандум, оскільки ми маємо відношення до наслідків вивезення ядерної зброї з України та до підписання нею цих документів, вирішили вдвох підготувати рішення про вихід України з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Ми не є діючими президентами – ми самі не приймаємо це рішення, а подаємо пропозицію до Верховної Ради. І вона, як вищий законодавчий орган, має визначитись, як поставитися до нашої пропозиції. Мова йде про те, що цим ми хочемо сказати. Мені, наприклад, соромно за те, що так сталося – що тоді ми вірили, я переконував людей, в тому числі на засіданнях парламенту. Сьогодні я інколи стою перед журналістами, які питають, навіщо ми тоді відмовились від ядерної зброї, адже зараз це могло б вплинути на ситуацію. Люди не розуміють, що на той момент ми не могли утримувати ядерну зброю – її потрібно було відновлювати, для чого ми не мали ні сил, ні технологій, ні можливостей. Але пояснювати це кожному не так легко, адже не всі журналісти розуміють мене і думають, що нібито я намагаюсь виправдовуватись. Проте інакше статися не могло – ядерна зброя була не наша, ми її не продукували, не мали лінії виробництва, а вона, як і будь-який продукт, має строки експлуатації. Строк існування тих ядерних боєголовок закінчувався в 1997 році, але це знають ті люди, які цією справою займаються.

Але мені говорили і обіцяли одне, а роблять інше, то невже мені слід мовчати?

Нещодавно віце-президент США Джо Байден у своєму виступі вперше у повному викладі сказав, що Росія агресор, веде війну не тільки проти України, а й проти цивілізації, вона здійснює агресію відносно інших країн, а тому під загрозою знаходяться Європа та НАТО як організація. І сьогодні Україна бере на себе перший удар, тому залишити нас сам-на-сам означає відкрити агресору дорогу до інших країн. Це так само, як почалася Друга світова війна. На Заході не такі вже примітивні політики, щоб не розуміти світового процесу, який уперся в агресора, яким відкрито виступає Росія та її лідер Путін. Коли Байден говорить, що Росія є агресором відносно країн-сусідів, то я не можу сказати, що нас можуть залишити один на один з РФ. Бо інакше Захід зустрінеться безпосередньо з агресором, з яким вони до цього не стикались через Україну. Але нам потрібно не мовчати – хоча б тим людям, які причетні до підписання Будапештського меморандуму. Але нас обдурили і ми не можемо ходити в дурнях, навіть не говорячи про це.

Ми не кажемо про розробку зброї – ми заявляємо, що виходимо з цієї системи, бо не бачимо ніякої підтримки. Якщо ми вийдемо з Договору, ми матимемо простір для маневру для своєї зовнішньо- та внутрішньополітичної діяльності, в залежності від ситуації.

«ЯКЩО ПАРЛАМЕНТ ДЕНОНСУЄ ДОГОВІР ПРО НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ – ЦЕ СТАНЕ КОЛОСАЛЬНИМ ПРЕЦЕДЕНТОМ»

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, конфліктолог, професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка:

– Ця заява досить вагома, оскільки вона подана не від пересічних людей, а від керівників держави, які в той час займали посади президентів. Якраз на період Кравчука і Кучми припадає рішення про приєднання України до Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) та Лісабонського протоколу.

З іншого боку, ця заява має нагадати всьому міжнародному співтовариству, особливо державам ядерного клубу, які є постійними членами Ради Безпеки ООН, що не можна ігнорувати державний суверенітет і незалежність країн, навіть якщо вони не мають ядерної зброї. Сьогодні ми бачимо таке ігнорування: як з боку гарантів, які підписалися під Будапештським меморандумом, так і з боку Організації Об’єднаних Націй, яка не робить ніяких кроків, щоб зупинити агресію ядерної держави проти України.

Якщо Верховна Рада денонсує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – це стане колосальним прецедентом, який підірве режим нерозповсюдження ядерної зброї.

Якщо наша безпека і суверенітет не будуть забезпечені Заходом та міжнародними санкціями, то тоді ми можемо вдатися до такого кроку. Не можна вирішувати проблеми міжнародної безпеки за рахунок України, тим більше в умовах, коли її державний суверенітет і територіальні цілісність порушені російською агресією.

 Вихід України з ДНЯЗ, якщо вона не має наміру розробляти наміру ядерну зброю, – дуже сильний політико-дипломатичний меседж, щоб змусити світову спільноту вдатися до адекватних зусиль і зупинити агресію Росії. Чи дослухається Верховна Рада до ініціативи Кравчука і Кучми – велике питання.

Що стосується перспектив, то це буде політичне рішення керівництва країни. Якщо вони приймуть рішення зайнятися розробкою ядерною зброї, то треба розуміти, під який міжнародний тиск ми потрапимо. Ми опинимося в стані такої ізоляції як Північна Корея та Іран.

Україна зіштовхнулася з ситуацією, коли проти нас веде війну ядерна держава. Відповідно, як ми можемо захиститися від  загрози застосування ядерної зброї з боку Росії проти України? Тільки адекватними заходами! А як Україна може захиститися, коли їй навіть протитанкових засобів ніхто не хоче давати? Це – міжнародне блюзнірство. Ми маємо всі підстави заявити: якщо інструменти міжнародної безпеки не працюють, то тоді ми маємо вдатися до радикальних заходів по захисту свого суверенітету. 51 Стаття Статуту ООН якраз і говорить, що країна має право на захист і самооборону у будь-який спосіб всіма доступними засобами.

Звісно, що Росія буде експлуатувати цю тему. У своїй інформаційній війні вона по максимуму буде намагатися дискредитувати Україну. Це дуже ризикований крок. Але якщо міжнародна спільнота зніме санкції проти Росії, то у нас не залишиться іншого вибору як шукати асиметричну відповідь.