Перейти до основного вмісту

Окупований Донбас. Як бути з громадянами?

Правозахисники вважають, що в Україні немає чіткої стратегії
25 червня, 15:36
ФОТО РЕЙТЕР

25 червня в Києві відбулась прес-конференція на тему «Чим загрожує блокада Донбасу?». Ініціатором заходу із залученням представників інших організацій була громадська ініціатива «Відновлення Донбасу». Ситуація навколо регіону породила кілька кричущих дилем – блокувати чи не блокувати Донбас? Якщо блокувати, то як бути з власними громадянами України? Зрештою, кого саме блокувати на Донбасі і як? А ще, чим загрожує така блокада для мешканців Донбасу, внутрішньо переміщених осіб, яких досі помилково називають «біженцями» та взагалі для України?

У зустрічі брали участь громадські активісти, правозахисники та представники санітарно-епідеміологічних служб. Порушена низка питань. Зокрема, питання захисту прав українських громадян, гуманітарні питання та питання безпеки, як людей так і країни. Девальвація ж громадянства і є ударом по саме національній безпеці.

16 червня цього року був оприлюднений так званий порядок перетину лінії розмежування на Донбасі, який породив багато питань щодо прав громадян. Здебільшого громадськість виступила з критикою цього порядку, який фактично впроваджує блокування окупованих територій і при цьому не вирішує проблеми прифронтових земель.

Наталія Целовальниченко, керівник Луганської правозахисної групи, вважає, що пункт 1.6 «Тимчасового порядку перетину лінії розмежування» є антиконституційним. Йдеться про пункт, який фактично забороняє громадянам України користуватись регулярним пасажирським транспортом. Наталія Целовальниченко вбачає в цьому пункті корупційну складову. Фактично, ми маємо умови для створення різноманітних корупційних схем, а не вирішення питання стосунків з бойовиками. Заробляють на пенсіонерах і всіх тих, хто не має можливості на власному транспорті перетнути лінію розмежування всі – від водіїв, що домовляються з обома сторонами і спекулятивно підвищують ціни на проїзд, до тих хто «кришує» ці схеми наверху.

Наталія Целовальніченко також не розуміє, як так сталось що в офіційному документі значиться слово «біженці», тобто термін, який може застосовуватись лише до громадян інших країн. До цього можна додати і термін «контрабанда», який використовується в сфері перетину міждержавних кордонів. Чи випадкові такі «ляпи», чи хтось вже вважає Донбас, як і Крим, землями іншої країни? Все це небезпечні терміни, які корелюють зі спекулятивними визначеннями на кшталт «пенсіонний туризм». До речі, наразі, на окупованій території від системи пенсійного забезпечення було відрізано 230 тис. громадян. При цьому це, як правило, ті незахищені верстви населення, які фізично не мали можливості дістатись до звільненої території для того, щоб зареєструватись переселенцем. Натомість є безліч фактів, коли ті, хто всіляко підтримував сепаратистів спокійно виїздять до Харкова, Києва та інших міст для отримання пенсій. Нагадаємо, що ще з жодного показового сепаратиста не зняті звання «заслужених журналістів», «почесних громадян» тощо. Вони і досі користуються відповідними пільгами і надбавками, хоча продовжують в Луганську клясти «хунту».

Керівник громадської ініціативи «Відновлення Донбассу» Олена Петряєва наголосила перш-за-все на гуманітарних питаннях, адже наразі на окуповану територію фактично немає ніякої можливості завести відповідні медикаменти. Багато міжнародних організацій, зокрема «Червоний хрест», відмовились їхати на окуповані території. Щоправда, тут варто уточнити, чому саме ці організації скоротили свої стосунки зі згаданими територіями. Нагадаємо нещодавній випадок в Донецьку, коли офіс однієї міжнародної гуманітарної місії був знищений бойовиками, а її представники були спочатку взяті в полон і потім вигнані. Бойовики пояснили свою поведінку класично: всі міжнародні організації є агентами «агресора» США. Так чи інакше, Україна на Донбасі має не лише вогнище сепаратизму, але й потенційного розповсюдження епідемій. СНІД і туберкульоз не знають кордонів і блок-постів. Нагадаємо, що на Донбасі наразі перебувають 6 тисяч хворих на СНІД.

Питання забезпечення громадян на окупованій території стоїть ще й в площині визнання Росії агресором. Тобто, якщо ми і світ офіційно визнаємо Росію окупантом, то зобов’язання по утриманню цих території лягають на РФ. Якщо ж ми продовжуємо АТО борючись з терористами, то тоді такі зобов’язання повністю лежать на Києві. Поки ж видно, що в Україні немає чіткої стратегії по відношенню до Донбасу. Більше того, деякі кроки офіційного Києва суперечать логіці територіальної цілісності країни.

В той же час СБУ разом з Державною прикордонною службою працюють над оптимізацією проходу через лінію розмежування, адже наразі маємо проблему, коли на блок-постах накопичуються довжелезні черги. Перебування в таких чергах триває в середньому 10 годин, а це не лише проблема антисанітарії (наприклад, немає елементарного підвозу води), а й тло для провокацій, адже в таке скупчення людей інколи потрапляють міни.

СБУ для цього запропонувало збільшити кількість контролерів в пунктах перетину. За ініціативою СБУ також на днях відбулось засідання робочої групи за участю спеціалістів Державної фіскальної служби, МВС, прикордонників, народних депутатів, громадських діячів та правозахисників. Службою безпеки запропонована система електронної реєстрації переміщених громадян замість нинішньої паперової і яка має запрацювати вже з 7 липня.

Наразі ми маємо багато спекуляцій з визначенням слова «блокада», яка вміло використовується проросійськими ЗМІ. При цьому залишається подвійний підхід – ми не блокуємо окупований Донбас, але не блокуємо стосунки з Росією. Фактично ми просто маємо тло для корупційної складової з чергами на блок-постах. Колабораціонізм з бойовиками натомість продовжує процвітати. Ця подвійна логіка лише оголює складність ситуації і вимагає всіляко деполітизувати цю тему. А ще варто додати до фрази «ми торгуємо чи воюємо» ще один вислів – «ми заробляємо чи звільняємо».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати