Про «старих» і «молодих» в політиці
Єгор СОБОЛЄВ: «Скоріше вони до нас дослухаються, ніж ми до них»
До нового парламенту потрапили багато нових облич. Але і старих не менше, в тому числі, соратників Януковича. 27 листопада – перше засідання Ради восьмого скликання, однак коаліція ще не сформована. Чому затягується цей процес та чи справді новий парламент хоче демонтувати стару систему? Говоримо з одним із лідерів партії «Самопомочі» Єгором СОБОЛЄВИМ.
- Пройшов рік після Революції гідності. Які реальні зміни сталися за цей рік?
- Найперша зміна – втік Янукович. Разом з цим відбулися зміни в самому суспільстві. Якщо це раніше була держава байдужих людей за долю своєї країни, які облаштовували свою родину, бізнес, кар’єру, то зараз з’явилося дуже багато громадян з позицією, які кажуть: «Я маю захистити батьківщину», «Я маю зробити її такою, щоб не соромно було передати дітям». Частково відбулися зміни в самій державі: багато справжніх громадян прийшли в армію, трохи менше прийшло в державні органи. Але основне завдання, яке не зроблено – демонтувати «державу Януковича» і побудувати «державу Євромайдану».
- В Раду потрапили дуже багато людей, які номінально називають себе людьми від Майдану. Чи бачите ви в них справжнє бажання руйнувати систему?
- Сьогодні я бачу дуже багато саботажу або ще гірше – імітацію бажання. Втім, треба розуміти, що на Майдані в нас фактично взагалі не було своїх політичних представників. Кого з тодішніх людей ми можемо похвалити і назвати справжніми людьми Майдану? Хіба що Парубія та ще кількох людей. Але ми вже тоді по-справжньому розуміли, що тут є такі самі шахраї, як Янукович. І з нами по-шахрайськи було вчинено, коли ми привели їх до влади. Не почалося демонтування «держави Януковича». Навпаки, її зберігають. Втім в цей парламент потрапили люди, яких можна назвати представниками Майдану. До прикладу, Ганна Гопко. Це означає, що зміни почалися і результати будуть зростати.
- Чи бачите ви людей, об’єднання з якими б дійсно принесло користь та якість?
- Так. По-перше, пройшло дуже багато людей з війни, що є позитивним. Зокрема з батальйону «Донбас», комбати батальйонів «Дніпро», «Азов», «Миротворець». Вони вже всім довели свій патріотизм, і з ними легко домовлятися та об’єднуватися. По-друге, я ще покладаю велику надію на те, що коли ми своєю поведінкою почнемо показувати іншим політикам, що можна діяти інакше, тобто не використовувати владу для особистого збагачення під теревені про реформи, а можна по-справжньому робити в Україні оборону, правосуддя, звільнення бізнесу від надмірного регулювання економіки. Тоді багато депутатів з інших фракцій почнуть змінюватися. Адже у ВР є багато статистів, які дезорієнтовані, яким їхні лідери не дають робити те, що б вони хотіли робити.
- Ви бачите людей, з якими можна об’єднатися. Чому тоді гальмується коаліційна угода?
- Як раніше формувалась коаліційна угода: сіли, розділили посади аж до заступників міністрів, створили уряд. Нічого не відбувалося, але всі були задоволені. Угода про коаліцію не гальмується. Ми зараз сказали так: давайте спочатку домовимось за які рішення ми будемо голосувати. Це від оборони, яка зараз є найважливішим завданням і до вдихання життя в маленькі села та містечка, які зовсім зараз занепадають. Про більшість важливих рішень ми вже домовились. Серед них: зняття депутатської недоторканності, новий набір суддів, ухвалення бюджету з великими видатками на оборону, прийняття нової воєнної доктрини, де буде визнаний ворог, і армія буде перебудовуватися під збройні сили противника, його розташування тощо. Тобто ми почнемо реальну організацію оборони, а не імітацію, якою дуже часто зараз займаються генерали Генштабу і керівники Міноборони. Те, що ми домовилися про ці рішення до розмов про посади, дає нам шанс, що ці рішення виконуватимуться. Якщо це не буде виконуватись, тоді побачимо перше шахрайство.
- Чи є розбіжності в поглядах на цю коаліційну угоду? В чому вони полягають?
- Безумовно. З одного боку, частина політичних сил не хоче змін в СБУ. Є такі, що не хочуть чистити шахрайські схеми в енергетиці, житло-комунальному та сільському господарстві. Адже суспільство обрало наполовину старий парламент з тих самих непрозорих людей, які вже не перший раз в парламенті і не раз обманювали своїх виборців. І наївно думати, що в такій ситуації люди не побачать роботу без саботажу і окозамилювання.. Виборці мають нести відповідальність за свій вибір. З іншого боку, поки все йде добре в цих умовах, бо ми досягаємо життєво необхідних рішень.
- Якщо новообрана політики не хоче змінювати структуру правоохоронних органів, це вже не правильно.
- Звичайно, але який вихід: далі сидіти в парламенті і лише кричати, мовляв, вони не праві і отримувати в замін ту саму лайку? Чи все-таки домовитися там, де ми це можемо зробити? Від нас хочуть якісних рішень, потрібних законів, які будуть вирішувати проблеми цього ж суспільства і контролювати дотримання цих законів усіма. Якщо суспільство буде уважне, а журналісти доноситимуть інформацію, хто відповідає за хороші результати, а хто за погані, то на наступних виборах у людей буде шанс виправити ситуацію – дати владу тим, хто добре себе проявив. Просто треба бути ретельнішими у підборі.
- Чи не здається вам, що старі обличчя, аби потрапити в Раду, просто прикрилися новими, тобто використали?
- Якби ви були в середині перемовин, то побачили б, що ми насправді дуже багато що там змінили. Скоріше вони до нас дослухаються ніж ми до них. Безумовно, це не відміняє проблем кулуарних перемовин, коли поза перемовинами між собою йде «шепотіння». Для політиків це нормально, вони люди, які повинні приймати рішення. А для того, щоб це робити, треба зібрати якомога більше інформації. І часом це «шепотіння» потрібно.
Author
Дмитро ПальчиковРубрика
Політика