Український Харків не зміг переважити Харків «совковий»

Результати виборів у Харкові з перевагою опозиційного блоку, читай – реставрацією Партії Регіонів і  перемогою мажоритарників – тих самих колишніх регіоналів, що демонстрували антиукраїнські настрої, для  багатьох стало відром холодної води. Деякі спостерігачі кажуть про низку фальсифікацій і порушень, яким вони не змогли запобігти, хоча визнають – ці факти не були масовими і, якщо і вплинули на результат, то не кардинально. Причину виборів по-харківському треба шукати в невмінні політиків об'єднатися і у відсутності роботи з мешканцями, вважають експерти.

«Головною проблемою стало те, що молодь не пішла на вибори. Студентська молодь. Мешканці міста загалом досить інертно поставилися до участі, – каже правозахисник і кандидат у депутати Юрій Кальченко. – Явка цього року була вкрай низькою, сорок дев'ять відсотків. І це були здебільшого літні люди. У мене було дежавю виборів 2010 років!». З ним згодна громадська активістка Ольга Дунь, що працювала у виборчкомі одного з округів: «Люди не розуміють, що відбувається на Донбасі, і не бояться повторення цього сценарію. На виборах бабусі виявилися активнішими за своїх онуків і обирали свою «радянську молодість» замість того, щоб молоді люди обрали майбутнє. Окрім того, суди проігнорували всі позови про підкуп виборців і порушення під час виборчої компанії. При цьому демократичні сили в сумі набагато обійшли «опоблок».  Тому прикро, що вони не висунули єдиного кандидата – тоді «регіонали» програли б зі всією своєю гречкою, грошима і лавками… Від мажоритарки треба відмовлятися!» Журналіст Євген Маслов вважає, що у масштабах країни Харків має «огидний» вигляд і схожий на окупований Луганськ. «Головна причина в тому, що демократичні сили не об'єдналися і «розпорошили» голоси – на кожній дільниці був один регіонал і три-п'ять демократів. І в сумі демократи скрізь перемагали, на всіх дільницях. Кандидат Іван Варченко спочатку пропонував провести рейтинг і виставити єдиного кандидата, шкода, що до нього не прислухалися. Друга причина в тому, що в Харкові ще мало людей, які реально хотіли змін, стояли на Євромайдані. Нехай їх 3-5 тисяч, але для півторамільйонного міста це мало. У харків'ян дуже сильна інерція, величезна кількість людей задіяна в  державному і комунальному секторі, вони залежні. Харків показав себе як місто адмінресурсу». Важливим чинником журналіст вважає багаторічну інформаційну блокаду в Харкові і вразливість перед потужною інформаційною війною. «У нас практично немає міських каналів, – міркує Євген Маслов. – Перспектива може бути лише одна – не припиняти тиску на мізки людей. І вони поступово почнуть змінювати свої погляди».